Як відступити майбутню вимогу за договором факторингу, нагадав ВС

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, залишаючи в силі постанову апеляційної інстанції у справі №727/2790/25, інформує «Закон і Бізнес».

Спір у цій справі стосувався стягнення заборгованості за кредитним договором.

Суд першої інстанції в позові відмовив, зазначивши, що на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов’язання за кредитним договором.

Апеляційний суд позов задовольнив частково, зауваживши, що тільки договору факторингу, порівняно з іншими договорами, притаманна можливість здійснювати відступлення як наявної, так і майбутньої грошової вимоги.

КЦС із цим погодився, нагадавши, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК).  

Також зазначено, що для розмежування прав грошової вимоги, що може відступатися на підставі договору факторингу обрано різні критерії. Зокрема, для: (а) наявної вимоги — це строк платежу; (б) майбутньої вимоги — це момент виникнення.

Наявна вимога — це право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (ч.1 ст.1078 ЦК). Втім очевидно, що строк платежу визначає не існування, а тільки можливість здійснення права грошової вимоги. І, звісно, що наявні грошові вимоги не вичерпуються тими, строк платежу яких настав. Адже якщо зробити протилежний висновок, то в категорію майбутніх вимог слід віднести будь-які інші права грошової вимоги, навіть ті які існують в зобов’язанні, але їх здійснення залежить від настання умови чи спливу строку.

Тому до наявних вимог потрібно віднести й «недозрілі» грошові вимоги. «Недозріла» вимога — це право грошової вимоги, можливість здійснення якого залежить від настання умови чи спливу строку платежу. Як наслідок наявна та недозріла вимога існують до або в момент укладення договору факторингу;

Майбутня вимога — це право грошової вимоги, що виникне в майбутньому (ч.1 ст.1078 ЦК), тобто майбутніми мають кваліфікуватися такі права грошової вимоги, що «з’явилися» із тих чи інших договорів, укладених після договору факторингу;

У договорі факторингу необхідно індивідуалізувати право грошової вимоги. Наявна та «недозріла» вимоги мають бути визначені в договорі факторингу з максимальним ступенем конкретності, яка б забезпечувала можливість виокремити такі вимоги від інших вимог клієнта в момент укладення договору факторингу. Для наявної та «недозрілої» вимоги, оскільки вони існують на час укладення договору факторингу, індивідуалізація може полягати, зокрема, у вказівці предмета (розміру чи обсягу вимоги), суб’єктів (як активного — кредитора, так і пасивного — боржника), підстави виникнення (наприклад, договір поставки).

При цьому, КЦС зауважив, що майбутня вимога має піддаватися індивідуалізації не пізніше, аніж в момент її виникнення. Тобто майбутня вимога повинна мати потенційну властивість для ідентифікації в момент її виникнення. До цього часу майбутня вимога хоча б якось має пов’язуватися із клієнтом.

Закон і Бізнес