Чи має право третя особа на відшкодування витрат на адвоката в касації — ВП ВС

Наявність між учасниками справи інших подібних господарських спорів, у межах яких товариство заявляло до стягнення витрати на правничу допомогу адвоката, не позбавляє його права заявити такі витрати за касаційний перегляд.

На це звернула увагу Велика палата Верховного суду в додатковій постанові у справі №910/2546/22, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі за позовом двох ТОВ до Міністерства юстиції про визнання протиправним і скасування наказу та зобов'язання вчинити дії третя особа (ТОВ «Агро-Лан») заявила про стягнення з позивачів майже 80 тис. грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

Позивачі просили повністю відмовити у задоволенні цієї заяви, оскільки заявлені витрати є необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи, витраченим часом та обсягом виконаних адвокатом робіт.

Зокрема, звертали увагу, що між учасниками цієї справи є й інші спори про оскарження наказів Мін'юсту, прийнятих за скаргами ТОВ «Агро-Лан». Відповідно, отримуючи правничу допомогу у цій справі, третя особа користувалась напрацюваннями із вказаних судових справ, а також заявила у 4 ідентичних справах до стягнення понад 700 тис. грн. витрат на правничу допомогу адвоката. Також ТОВ уважали, що розмір таких витрат не має прямої залежності від того, чи є представник адвокатом «великої вітчизняної юридичної фірми», яка входить/ не входить до числа провідних юридичних фірм України.

ВП ВС зауважила, що правнича допомога в суді касаційної інстанції передбачала надання, зокрема, таких послуг: аналіз касаційних скарг, підготовка та подання відзиву, участь у судових засіданнях касаційного суду, підготовка процесуальних документів, а також вчинення інших дій, необхідних для надання правничої допомоги. Сторони підписали акти приймання-передачі наданих послуг, які адвокат надавала поетапно.

Перевіривши правильність обчислення витрат на правничу допомогу, ВП ВС відхилила доводи про неспівмірність заявленої до стягнення суми, оскільки вона стягується з обох позивачів, а позивач-1 не надав жодних доказів того, що вказану сума є для нього надмірним тягарем.

Також було відхилено доводи про те, що третя особа зловживала процесуальними правами, оскільки навела свої доводи про неналежний склад відповідачів після закриття підготовчого провадження у цій справі. Адже, як зазначила ВП, визначення відповідачів, залучення до участі у справі співвідповідача, а також заміна неналежного відповідача є правом позивача, яким він може скористатись у визначеному законом порядку незалежно від висловлення третьою особою відповідних доводів.

Водночас, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода з їх розміром не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви та стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Закон і Бізнес