Коли особа може оскаржити твердження з мотивувальної частини — ВП ВС

Неприпустимим є втручання особи в остаточне рішення суду лише з тих підстав, що вона вважає помилковими викладені в мотивувальній частині цього рішення судження, які не мають стосовно неї обов’язкової сили.

На цьому наголосила Велика палата ВС, скасовуючи в частині постанову апеляційної інстанції у справі №922/5241/21 та уточнивши попередні правові висновки, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі прокурор звернувся із позовом, в якому просив, зокрема, визнати незаконним рішення Харківської міської ради (на фото) та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив повністю. Апеляційний госпсуд це рішення скасував, витребував спірне майно на користь Харківської міської територіальної громади. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Касаційний господарський суд передав цю справу на розгляд ВП ВС для відступу від висновку Касаційного цивільного суду щодо процедури вирішення питання наявності/ відсутності підстав для скасування судового рішення у разі, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та обов’язки іншої особи, але не залучив її до участі у справі.

ВП ВС зазначила, що мотивувальна частина містить мотиви рішення суду — відповіді на питання факту (висновки про встановлені обставини, які мають значення для вирішення справи) і питання права (юридична кваліфікація цих обставин, висновки про наслідки, з якими право пов’язує встановлені обставини).

Процесуальний закон не допускає, аби ці висновки були протиставлені особі, яка не брала участь у розгляді справи. Водночас преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, будь-які висновки про права, інтереси та (або) обов’язки особи у рішенні суду, яким вирішується приватноправовий спір, з огляду на норми ст.75 ГПК не мають для особи, яка не брала участь у розгляді справи, зобов’язуючого значення, тобто не є рішенням про права, інтереси та (або) обов’язки цієї особи.

Натомість законодавець визнав очевидно виправданим втручання в остаточне рішення суду для його перегляду з метою не допустити спрямування обов’язкової сили рішення суду на особу, яка не була залучена до участі у справі.

Тому суд касаційної інстанції здійснює повноваження скасувати судове рішення з направленням справи на новий розгляд, якщо суд нижчої інстанції прийняв рішення (присуду, який міститься в його резолютивній частині), про права, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі (п.8 ч.1 ст.310 ГПК), незалежно від вимог та доводів касаційної скарги, а також незалежно від того, чи з касаційною скаргою звернулась особа, про права, інтереси та (або) обов’язки якої суд нижчої інстанції ухвалив рішення.

З огляду на це, якщо рішення суду нижчої інстанції лише частково ухвалено про права, інтереси та (або) обов’язки особи, яка не була залучена до участі у справі, воно підлягає скасуванню з направленням на новий розгляд в цій частині (якщо її можливо відокремити і при цьому висновки в цій частині не становлять частину висновків в іншій частині).

Зазначене зумовило уточнення висновків, викладених у постановах КГС від 21.02.2019 у справі № 908/1141/15-г та ВП ВС від 3.04.2024 у справі №916/4093/21.

Закон і Бізнес