Спочатку — собі

Дев’ять законів грошей та варіанти інвестування для юристів

Відкласти 23% на податки, не змішувати кишенькові гроші з бізнесовими і не вірити в «нульовий відсоток». Фінансовий директор розклала дев’ять законів, що змінюють ставлення до грошей.

Бізнес — це не гаманець

У Молодіжному комітеті Національної асоціації адвокатів України у Львівській області відбувся вебінар, присвячений фінансам для юристів. Фінансовий директор та практикуючий підприємець Вікторія Ясевич поділилась з адвокатами системою ведення бізнесових фінансів, дев'ятьма законами особистих грошей і варіантами інвестування для українців.

Перше, з чого варто починати адвокату-підприємцю, — це розрахунок точки беззбитковості. Це не «я нічого не заробив, отже нічого не винен», а мінімальна сума, яку бізнес зобов'язаний генерувати незалежно від доходу: оренда офісу, зарплати найманих працівників, реклама та SMM. До неї додається й бажана «зарплата» власника.

«Не витягуйте всі гроші з бізнесу. Ви собі визначили, наприклад, що ваш лайфстайл — це 60 або 100 тисяч. І ви повинні на нього заробити через свою професійну діяльність», — зазначила спікер. Розділивши цю загальну суму на вартість однієї послуги, адвокат отримує чіткий план продажів на місяць.

Окрема тема — оподаткування. В.Ясевич нагадала, що адвокатська діяльність є незалежною професійною діяльністю зі ставкою 18% ПДФО від чистого доходу та 5% військового збору плюс ЄСВ. На єдиний податок адвокат перейти не може. Утім, якщо юрист паралельно надає консультаційні послуги бізнесу, він може зареєструватись як ФОП третьої групи — лише не допускаючи в актах виконаних робіт жодного натяку на адвокатські послуги і слідкуючи за КВЕД: аудиторська та адвокатська діяльність для спрощенця — заборонені.

«Якщо побачать, що ви займаєтесь адвокатською діяльністю, вас відразу переводять на іншу ставку», — попередила В.Ясевич.

Щодо призначень платежу — проста формула: «оплата за юридичні послуги згідно рахунку без ПДВ» і крапка. Жодних слів «зарплата», «аванс» чи «бартер». Кошти мають надходити виключно на ФОПівський IBAN: використання особистої картки в умовах посиленого фінмоніторингу містить значні ризики.

Фінансовий директор також порадила вести цифровий архів банківських виписок, декларацій та актів на Google-диску — хоча б для власного спокою. Адже податкова може запитати документи за останні 7 років. Щоквартально слід перевіряти стан розрахунків з бюджетом в електронному кабінеті: борг у 10 копійок здатен обнулити статус платника єдиного податку і спровокувати реєстрацію платником ПДВ.

Дев'ять і один закон

Переходячи до особистих фінансів, В.Ясевич виклала систему дев'яти грошових законів. Усі вони охоплюють три функції коштів: накопичення, збереження та примноження. Один з дев'яти законів, за словами спікера, треба свідомо порушувати.

Перший закон — контроль витрат. Ваші гроші — не те, що ви заробляєте, а те, що залишається після всіх зобов'язань. Спікер запропонувала «бюджет не парся»: на початку місяця підрахувати все наявне по всіх рахунках, прожити звичним місяцем — і порахувати знову наприкінці. Якщо грошей стало менше, є перевитрата, яку слід знайти.

Витрати варто поділити на три категорії: основні (без яких неможливо прожити), додаткові (розваги, одяг) та інвестиційні (навчання, вкладення). Ціль — щоб у залишку було більше 10% доходу, і весь цей залишок відправляти в інвестиції.

Другий закон — кредити лише на створення активів. Складний відсоток або заробляє на вас, або проти вас. В.Ясевич застерегла від ілюзії нульового відсотка: «Приходять клієнти, в яких щомісячні виплати з нульовим відсотком перекривають 50% їхнього доходу. Кредит з нульовим відсотком — це оманлива ілюзія», — додала фінансовий директор. Корисний орієнтир: іпотека під 7% у гривні — не обов'язково закривати достроково, вільні кошти вигідніше відправити на міжнародний фондовий ринок.

Третій закон — закон Паркінсона, і це той єдиний з дев'яти, який треба порушувати. Витрати не повинні автоматично зростати разом з доходами. «Якщо ви зможете зупинити ріст витрат при зростанні доходу, то станете більш багатою людиною в майбутньому, ніж якщо витратите все на нову машину та кращу нерухомість», — зазначила спікер. Різниця між доходами і витратами — це і є джерело для інвестицій.

Четвертий закон — правило усередненої вартості валюти. Купувати долари чи євро потрібно не тоді, «коли вигідний курс», а регулярно, маленькими однаковими порціями: наприклад, щомісяця на одну й ту саму суму в гривнях. Ринок не переграти, але якщо купувати дисципліновано протягом року, середня ціна покупки виявиться нижчою, ніж якщо збирати все до однієї великої суми і потрапити на невдалий курс в кінці року.

П'ятий закон — уникати шахраїв — спікер назвала своїм найулюбленішим, адже саме туди «зливаються всі накопичені кошти». Орієнтир простий: жодна легальна інвестиція не дає 50–100% доходу на місяць у валюті. «Тільки шахраї обіцяють такі великі відсотки. Перевіряйте будь-які ліцензії на офіційному сайті центрального банку тієї країни, де зареєстрована компанія — не на сайті самої компанії», — наголосила В.Ясевич. Національна комісія з цінних паперів також веде відкритий реєстр структур, до яких вкладати кошти заборонено.

Шостий закон — «фактор лати» — ілюструє силу маленьких щоденних витрат. 110 гривень на день — це 40 тисяч на рік, або близько $900. Проінвестовані впродовж 30 років при середньорічній дохідності 10%, вони перетворюються на $152 тис. «Я не говорю , що слід відмовитись від кави. Але якщо є така звичка, відкладіть таку саму суму паралельно в інвестиції», — порадила спікер.

Сьомий закон В.Ясевич назвала найулюбленішим — «спочатку заплати собі». Суть проста: отримавши дохід, одразу відкладіть 10% на інвестиції, не чекаючи кінця місяця. «Відклали — і решту витратили. Бо наш мозок витратить усе. Коли ви відразу собі відкладете, гроші залишаться», — пояснила В.Ясевич. Паралельно ще 10% рекомендується відкладати на благодійність і 10% — на «забажанки», щоб не відчувати фінансових обмежень.

Восьмий закон — заощадження через мікрозвичку: автоматичне заокруглення залишку до найближчих 100 грн. і скидання «хвостиків» у скарбничку. За місяць непомітно накопичується сума, яку не жаль відправити на ринок.

Дев'ятий закон — власне інвестування: єдиний шлях від збереження до примноження капіталу.

Чорнозем і Nasdaq

Відповідаючи на питання організатора вебінару — адвоката Олени Орач — з чого почати молодому адвокату, В.Ясевич розклала конкретні інструменти для того самого дев'ятого закону.

Перший і найбільш рекомендований — українська сільськогосподарська земля. «Наші чорноземи — це як біткоїн. Наразі доступ іноземцям закритий, тому земля ще не злетіла «в космос». Але вона зростає щороку, попри війну», — зазначила фінансовий директор.

Як орієнтир вона навела Польщу: після вступу до Євросоюзу ціна на землю там виросла в 700 разів — попри гірші чорноземи, ніж в Україні. Земельну ділянку можна придбати від одного гектара, але лише з офіційним підтвердженням доходів і оплатою на розрахунковий рахунок. Регіони з найкращими чорноземами: Вінниччина, Полтавщина, Київщина, Хмельниччина, Тернопільщина. Прифронтові регіони — незважаючи на якісні ґрунти — спікер купувати не рекомендує через воєнні ризики й забруднення.

Міжнародний фондовий ринок В.Ясевич описала як «реальну економіку реальних компаній». Найпростіша стратегія — купувати акції індексного фонду SPY S&P 500, який охоплює 500 найбільших американських компаній. Поріг входу — від $100.

Для українців надійними вважаються два брокери: Interactive Brokers (США) та Freedom Finance Europa (Кіпр). В обох випадках цінні папери зберігаються в бельгійському Euroclear і є особистою власністю інвестора — їх можна дарувати, передавати в спадок, і вони діляться при розлученні.

«Я приїхала в Польщу, і подруга питає: куди йдемо на каву? Я кажу — в Starbucks, бо я співвласниця Starbucks. В мене там є акції», — усміхнулась спікер. Мінуси ринку — волатильність і необхідність мінімального навчання перед входом.

Недержавні пенсійні фонди В.Ясевич охарактеризувала як «гроші, сховані від самого себе»: до досягнення пенсійного віку зняти їх неможливо, що захищає накопичення від імпульсивних витрат. Гривневі договори з індексацією ефективніші за валютні — відсоток по договорах в євро занадто малий. Золото — захисний актив, краще купувати через фондовий ринок, а не злитками в банку: злиток продати можна лише туди, де придбали, та ще й зі спредом у 30%. Криптовалюта — ризикова, але перспективна: не більше 5–10% портфеля, виключно біткоїн та ефір, лише на суму «якщо згорить — не шкода».

Власним прикладом В.Ясевич підтвердила: стратегія працює. За два роки вона подвоїла вкладення на фондовому ринку і купила нову машину. Паралельно вона тримає земельну ділянку «відкладену на пенсію», два договори приватного пенсійного фонду та офіційний стаж для державної пенсії.

«Не сподівайтеся, що хтось вам поможе. Краще не витратити самому, а передати дітям», — підсумувала спікер.

Закон і Бізнес