Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Чому ці вибори мають значення?

На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада до 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF). Адже 11.03.2027 спливають повноваження всіх сімох чинних членів комісії.

Комісія є незалежним органом, покликаним забезпечувати відповідність обробки персональних даних у системі Інтерполу правилам організації. Комісія складається з двох палат: наглядово-консультативної (три члени), що здійснює внутрішній контроль за обробкою даних, та палати із запитів (пʼять членів), яка розглядає звернення осіб про доступ до даних, їх виправлення або видалення.

Саме палата із запитів вирішує долю оскаржуваних «червоних повідомлень» («Red Notices»), а тому становить найширший практичний інтерес для адвокатів, які працюють у сфері екстрадиційного захисту та транскордонних кримінальних проваджень.

Новообрані члени комісії обійматимуть посади впродовж 5 років, а переобрані з-поміж чинних — три роки. Одночасне оновлення всього складу є наслідком пандемійного зсуву електорального циклу, якого, як визнають в Інтерполі, надалі прагнутимуть уникати.

Кандидати та нова процедура

Виконавчий комітет Інтерполу на своїй 229-й сесії (24–25 червня 2026 року) визнав прийнятними кандидатури 20 претендентів, і вперше в історії організації повний список кандидатів оприлюднено на офіційному вебсайті. Цей крок є істотним посиленням прозорості. Пʼятеро із 20 кандидатів є чинними членами комісії, зокрема її голова Тереза Макгенрі (США), за головування якої, за оцінками незалежних оглядачів, якість рішень та ефективність CCF помітно зросли.

Серед кандидатів є двоє представників України — Віталій Касап і Тетяна Устименко. З огляду на правило, за яким жодна держава не може мати більше одного свого громадянина у складі комісії, обрання бодай одного з українських кандидатів стало б вагомим інституційним здобутком.

Показово й те, що серед допущених кандидатів немає представників держав, до яких Інтерпол застосовує коригувальні заходи.

Дискусія у професійному середовищі

24 липня цього року Американська асоціація правників (ABA) провела панельну дискусію «INTERPOLʼs Redress Mechanism: Latest Trends, Reforms and Jurisprudence» за участю голови комісії Т.Макгенрі, директора з правових питань Інтерполу, керівника оперативної групи із повідомлень і дифузій (NDTF) Ярона Готліба та низки провідних юристів, до кола яких мені випала честь долучитися.

Дискусія за безпосередньої участі посадовців комісії та Генерального секретаріату окреслила нагальні питання, з якими новообраному складу комісії доведеться працювати від першого дня мандата.

Слід зазначити, що 26.03.2026 запрацював онлайн-портал для подання запитів. За даними Т.Макгенрі, щотижнева кількість запитів зросла в середньому до 125 проти 85 торік, що за збереження динаміки призведе до 5—6 тис. звернень у 2026 році. Водночас комісія відверто визнає проблему накопичених справ. Зокрема, за звітом за 2024 рік, 30% запитів про видалення даних не було завершено впродовж 9 місяців. Покращення строків очікується щодо запитів про доступ, але не щодо запитів про видалення.

Наразі здійснюється й кропітка робота над переглядом статуту комісії. Після 93-ї сесії Генеральної асамблеї, в листопаді 2025 року, до статуту внесено низку змін: уточнено предметну юрисдикцію комісії, обмежено її доступ до двосторонніх повідомлень між національними центральними бюро (ст.19) та запроваджено правило черговості (ст.33), за яким комісія не ухвалює рішення по суті, доки Генеральний секретаріат не завершить власну перевірку запиту на публікацію повідомлення.

На практиці це має неоднозначні наслідки. Окремі новели здатні звузити можливості комісії надавати оперативний захист, натомість за низкою сценаріїв заявники отримуватимуть відповідь швидше. До 16.08.2026 комітет з обробки даних (CPD) збирає пропозиції фахової спільноти щодо узгодження режиму конфіденційності (ст.35) з вимогою вмотивованості рішень (ст.38).

Виявлено й тривожні тенденції. В 2025 році кількість опублікованих «червоних повідомлень» зросла з приблизно 15,5 до 19,5 тис., а загальна кількість чинних повідомлень сягнула 86 тис. Особливе занепокоєння практиків викликали шестиразове зростання «синіх дифузій» (із близько 2,5 до 16 тис.) та той факт, що близько 78% відмов класифікуються за непрозорою категорією «інші причин». Представник Інтерполу пояснив сплеск пакетним надсиланням накопичених даних, розширенням кола держав-користувачів і вимогами взаємності в національному законодавстві окремих країн, пообіцявши деталізацію статистики відмов.

Відбувається також зміщення географії й типології зловживань. Поряд із «класичними» порушниками, такими як КНР (переслідування успішних підприємців із метою відчуження активів на користь держави) та рф (криміналізація приватних підрядників у контексті війни та програми «імпортозаміщення», відмова в доступі до матеріалів кримінальних справ), фіксуються нові тривожні тенденції, наприклад щодо Бразилії.

На жаль, відкритим залишилося порушене мною питання щодо належної процедури подання і розгляду заяв про вжиття превентивних заходів та блокування доступу до наявного файлу, яке виникло у звʼязку з новою процедурою подання запитів через онлайн-портал.

Обнадійливим є підтверджений комісією та Генеральним секретаріатом підхід, за яким стандарти ст.2 Конституції Інтерполу, у дусі Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та інших універсальних актів, застосовуються до всіх держав-членів незалежно від ратифікації ними відповідних договорів.

***

Тож ключовим висновком липневої дискусії, організованої ABA, є те, що жодна реформа статуту не спрацює без кваліфікованих, доброчесних і незалежних членів комісії.

Вибори в Гонконзі визначать, чи збереже CCF свою фактичну незалежність і за правилами, і на практиці.

Закон і Бізнес