Відеозапис судового засідання:

коли суд може заборонити і як протидіяти

Минуло понад 10 років з моменту, коли відбулась зміна національного законодавства щодо впровадження механізмів відкритості судової системи, що стосується зокрема і здійснення фото та відео фіксації судових засідань учасниками процесу, представниками медіа і т.д. Що змінилося за цей час?

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними із засад судочинства, визначених ст.129 Конституції.

У рішенні КСУ від 12.04.2012 №9-рп/2012 (справа про рівність сторін судового процесу) зазначено, що «гарантована Конституцією України рівність усіх людей в їхніх правах і свободах означає «необхідність забезпечення їм рівних правових можливостей як матеріального, так і процесуального характеру для реалізації однакових за змістом та обсягом прав і свобод»

Принципи гласності і відкритості судового процесу відображені і в процесуальному законодавстві (стст.7, 8 ЦПК, стст.8, 9 ГПК, стст.10, 11 КАС, ст.27 КПК). Аналіз зазначених статей свідчить про багатоаспектність принципів гласності та відкритості судового процесу, кожен з елементів якого має обов’язкову силу для суддів, які здійснюють правосуддя.

Відповідно до ст.11 Кодексу суддівської етики, затвердженого черговим XI з’їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен проявляти повагу до права на інформацію про судовий розгляд та не допускати порушення принципу гласності процесу.

Зокрема ст.11 закону «Про судоустрій та статус суддів» встановлює, що розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом. У відкритому судовому засіданні мають право бути присутніми будь-які особи. У разі вчинення особою дій, що свідчать про неповагу до суду або учасників судового процесу, така особа за вмотивованим судовим рішенням може бути видалена із зали судового засідання.

Особи, присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації («медіа» згідно з новим законом «Про медіа») можуть проводити в залі судового засідання фотографування, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом.

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотографування, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав. Суд може визначити місце в залі судових засідань, з якого має проводитися фотографування, відеозапис.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом. При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому законом, крім справ щодо надання дозволу на проведення розвідувальних заходів.

Будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу.

Проведення в залі судового засідання фотографування, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або оголосити закритою його частину.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотографування, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.

Варто наголосити, що особи, які не є учасниками процесу та бажають бути присутніми в судовому засіданні, допускаються до зали судового засідання лише до початку судового засідання та під час перерви.

Суд може видалити із зали судового засідання осіб, які перешкоджають веденню судового засідання, здійсненню прав або виконанню обов’язків учасників судового процесу або судді, порушують порядок в залі судового засідання.

Суд може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.

Варто наголосити, що офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому законодавством.

Залежно від галузі права законодавство встановлює додатково обмеження щодо можливості здійснення відеознімання у судовому засіданні.

Цивільний процес

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою:

забезпечення таємниці усиновлення;

запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи;

запобігання розголошенню відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Особисті папери, листи, записи телефонних розмов, телеграми та інші види кореспонденції можуть бути оголошені у судовому засіданні лише за згодою осіб. Це правило застосовується при дослідженні звуко- і відеозаписів такого самого характеру.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотографування, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.

Кримінальний процес

Гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій у кримінальному процесі регламентується ст.27 КПК.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:

1) якщо обвинуваченим є неповнолітній;

2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;

3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;

4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;

5) необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Особисті записи, листи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень можуть бути оголошені у відкритому судовому засіданні, якщо слідчий суддя, суд не прийме рішення про їх дослідження у закритому судовому засіданні.

На судовому розгляді в закритому судовому засіданні можуть бути присутні лише сторони та інші учасники кримінального провадження.

Кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписувальні пристрої. Проведення в залі судового засідання фотографування, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Відповідальність суддів за порушення принципу гласності та відкритості

Порушення суддею принципу гласності та відкритості судового процесу означає, що суддя не забезпечує відкритий доступ до судових засідань, що суперечить Конституції. Порушення принципу гласності може виявлятися в:

обмеженні доступу до судових засідань для громадськості.

проведенні засідань у закритому режимі без достатніх підстав.

неналежному інформуванні громадськості про розгляд справ.

ненаданні можливості фіксувати хід судового процесу (фото, відео, аудіо).

Якщо суддя порушив принцип гласності та відкритості судового процесу, його дії можуть бути розглянуті у рамках дисциплінарного провадження, яке може призвести до застосування до нього дисциплінарних стягнень, зокрема до звільнення з посади, якщо порушення було істотним. Розгляд дисциплінарних справ здійснюється Вищою радою правосуддя.

ВРП видала посібник під назвою «Узагальнення практики розгляду Вищою радою правосуддя та її дисциплінарними органами дисциплінарних справ щодо суддів (за матеріалами справ 2017–2021 років)», який оприлюднено ВРП відповідно до рішення від 14.12.2023 №1315/0/15-23.

Відповідно до розд.4 «Практика розгляду дисциплінарних справ щодо суддів, відкритих за підпунктом «в» (порушення засад гласності і відкритості судового процесу) пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Узагальненої практики ВРП зазначила, що:

«…гласність та відкритість є невід’ємними складовими та гарантією права на справедливий суд. Так, реалізуючи принцип гласності, суд забезпечує особам, чиїх інтересів стосується справа, право знати дату, час і місце судового засідання, право бути вислуханим, а також право знати про всі ухвалені рішення у справі. Гласність судового процесу є основною та необхідною умовою справедливого розгляду справи незалежним і безстороннім судом. Водночас відкритість судового процесу передбачає надання тим особам, які цікавляться справою, права бути присутніми в судових засіданнях, стежити за ходом судового розгляду, конспектувати, стенографувати те, що відбувається, використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. Відкритий судовий розгляд посилює громадський контроль за діяльністю суду, підвищує у суддів і в осіб, які беруть участь у справі, почуття відповідальності, забезпечує виховний вплив судового процесу.

Під час визначення підстав притягнення суддів до відповідальності за пп.«в» за вчинення конкретних дій проаналізовано матеріали 16 дисциплінарних справ за 2017—2021 роки, з яких лише дві справи стосувалися виключно підстави, визначеної пп.«в» (порушення засад гласності і відкритості судового процесу).

Рада та її дисциплінарні органи приймали рішення про притягнення судді до відповідальності, зокрема у випадку видалення із залу судових засідань осіб, які не були учасниками судового процесу, без обґрунтованих на те підстав.

Дисциплінарна практика за пп.«в» є малочисельною, однак свідчить, що в більшості випадків дії суддів були кваліфіковані в сукупності з іншими підставами дисциплінарної відповідальності, зокрема з підставами, передбаченими пп.«а» (істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав.

Омбудсмен на захисті права на публічне слухання справи

19 липня 2023 року уповноважений ВР з прав людини наказом №88.123 затвердив Регламент організації та проведення моніторингового спостереження за додержанням процесуальних прав учасників судового провадження у кримінальному провадженні, цивільному та адміністративному процесах.

Моніторингове спостереження офісом уповноваженого здійснюється в тому числі з питань дотримання права на публічне слухання справи:

1. Чи було комусь відмовлено у доступі до зали судового засідання?

2. Чи було комусь відмовлено у фото/відео фіксації судового засідання?

3. Якщо приймалось рішення про розгляд справи у закритому судовому засіданні, то на якій підставі?

Відповідно до п.1.7 Регламенту підставами для прийняття рішення про здійснення моніторингового спостереження є наявність обґрунтованої інформації про можливе порушення від громадян України, іноземців, осіб без громадянства, народних депутатів України та з відкритих джерел Інтернету.

Міжнародні рішення

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.07.2001 у справі «Мальхоус проти Чеської Республіки» (п.55) зазначив, що «проведення судових засідань у відкритому режимі становить основоположний принцип, втілений у §1 ст.6 конвенції. Публічний характер розгляду надає сторонам у справі гарантію, що правосуддя не здійснюватиметься таємно, без публічного висвітлення; це також один із засобів підтримання довіри до судів. Забезпечуючи прозорість здійснення правосуддя, публічність дає змогу досягти мети §1 ст.6, а саме — забезпечити справедливий судовий розгляд, гарантія якого є одним з основоположних принципів будь-якого демократичного суспільства, у контексті конвенції».

У висновку КРЄС № 7 (2005) до уваги Комітету міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» від 23—25 листопада 2005 року в п.46 зазначено, що принцип відкритості судового процесу передбачає, що громадянам та працівникам ЗМІ повинен дозволятися доступ до судових зал, в яких проходять слухання, але новітнє аудіовізуальне обладнання надає подіям, що передаються, такого широкого розголосу, що саме поняття відкритих слухань повністю змінює своє сутнісне наповнення. Це може мати певні переваги для підвищення громадської обізнаності про те, як проводяться судові процеси, та покращення іміджу судової системи, але поряд із цим існує також ризик того, що присутність телевізійних камер у суді може зашкодити провадженню та змінювати поведінку осіб, які беруть участь у слуханнях (судді, прокурори, адвокати, сторони, свідки тощо).

Висновок

Аналізуючи нормативно правову базу, що регламентує здійснення відеознімання судового процесу можна стверджувати, що сторони судового провадження та інші особи, які виявили бажання бути присутніми під час судового розгляду і здійснювати відеофіксацію, мають достатньо норм українського та міжнародного законодавства, що гарантують їм таке право.

Практика ВРП у питанні притягнення суддів до відповідальності внаслідок порушення принципу гласності та відкритості судового провадження є нечисленною, що своєю чергою можна оцінити позитивно, оскільки кількість порушень з боку суддів є мінімальною.

Натомість у ЄДРСР наявна величезна кількість ухвал суду в різних галузях права, якими задоволено клопотання щодо надання дозволу проведення відеознімання або відмовлено у клопотанні щодо заборони здійснення відеознімання судового процесу, що є позитивною тенденцією в напрямку забезпечення принципу гласності і відкритості судового процесу.

А для протидії тим незначним випадкам незаконного перешкоджання участі в судовому засіданні з метою відео фіксації які мають місце, потрібно оперативно протидіяти, використовуючи вищенаведені механізми. 

Закон і Бізнес