Комерційну пропозицію можна використовувати як додатковий доказ, але сама по собі вона не є достатньою для визначення митної вартості, оскільки є лише орієнтовною ціною і не є остаточною угодою між сторонами.
На це звернув увагу Касаційний адміністративний суд, скасовуючи постанову апеляційної інстанції та залишаючи в силі рішення окружного адмінсуду у справі №160/33340/23, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі товариство просило, зокрема, визнати протиправними і скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів.
Після перевірки митних декларацій та документів для імпорту сонячних панелей з Китайської Народної Республіки, митний орган дійшов висновку, що надані документи не містять достатньої інформації для визначення митної вартості товару за ціною контракту з огляду на відсутність коносамента, невідповідність місця відправлення товару (вказано польське місто Гданськ замість КНР), а також недоліки в комерційній пропозиції.
Окружний адмінсуд задовольнив позов та скасував рішення про коригування митної вартості. Натомість, Третій апеляційний адміністративний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції погодився з позицією митного органу про застосування альтернативного методу визначення митної вартості на основі цін подібного товару, оскільки декларант не довів реальність заявленої митної вартості.
Своєю чергою, КАС зазначив, що конкретна ціна товару визначена в інвойсі, який є основним документом для визначення митної вартості. Для точного визначення митної вартості необхідно враховувати інвойс та інші документи, що підтверджують фактичні витрати, зокрема витрати на транспортування, якщо вони не були включені до вартості товару.
Водночас, комерційна пропозиція є лише орієнтовною ціною і сама по собі не є достатньою для визначення митної вартості.
Крім цієї справи в оглядом практики КАС за лютий 2025 року включено низку інших. Зокрема, про:
можливість звільнення з військової служби одного із синів для догляду за батьком — особою з інвалідністю;
право командування приймати рішення щодо увільнення військовослужбовців від займаних посад і їх подальшого призначення;
право надрокористувача здійснювати геологічне вивчення чи видобування одного виду корисних копалин;
мораторій на штрафи за податкові правопорушення під час воєнного стану;
вплив форс-мажорних обставин на нарахування пені за порушення строків розрахунків за валютними операціями в умовах воєнного стану;
проведення фактичної перевірки та застосування штрафних санкцій за порушення вимог до фіскальних чеків;
визначення обсягу державного замовлення за освітньо-кваліфікаційними та науковими рівнями.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!