Щире каяття, пости у соцмережі та витрати потерпілого — огляд ККС

Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії кримінального процесу воно відбулося, вирішальним є встановлення факторів, які б свідчили про щирість визнання вини.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, переглядаючи справу №130/3611/23, інформує «Закон і Бізнес».

Згідно з обставинами справи, особа повідомив завідомо неправдиві відомості про підготовку вибуху в торгівельно-розважального закладі, де в цей час відбувалось святкування весілля. Вироком суду особу визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.259 КК та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Звільнено від відбування покарання з випробуванням на строк 3 роки.

Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначеного покарання та ухвалив новий, яким призначив особі покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

У касаційній скарзі захисник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового переконання про відсутність пом’якшуючої покарання обставини — щирого каяття, оскільки засуджений просив вибачення в потерпілої через її представника та чоловіка.

Своєю чергою, ККС зазначив, що апеляційний суд виключив щире каяття засудженого, визнане судом першої інстанції, пославшись на те, що «позиція обвинуваченого щодо розкаяння… має бути послідовною протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду». А оскільки, за висновком апеляції, на досудовому слідстві він розкаяння «не висловлював», то розкаяння під час судового розгляду не зараховується.

Однак, цей підхід не лише не ґрунтується на вимогах закону, але і прямо суперечить практиці ВС, який неодноразово зазначав, що «щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу.

Водночас, ККС звернув увагу сторони захисту, що навіть наявність пом’якшуючої обставини — щирого каяття, не свідчить про можливість застосування до особи звільнення від відбування покарання з випробуванням, з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин та наслідків його вчинення, а також позиції потерпілої.

Крім цієї справи, в огляд практики ККС за грудень 2024 року включені низка інших. Зокрема, звернено увагу на те, що поширення публічних закликів про зміну меж території або державного кордону України в соціальній мережі кваліфікується за ч.1 ст.110 КК;

Констатовано, що використані для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів побутові предмети (кухонний посуд, млинок для кави, м’ясорубка тощо), які знаходяться у вільному продажі та можуть використовуватися в побуті, не можна вважати обладнанням для виготовлення психотропних речовин, а тому вони не є предметом злочину в розумінні ст.313 КК.

Також зроблено висновок про те, що ухвала суду апеляційної інстанції, якою поновлено строк на апеляційне оскарження, не підлягає окремому оскарженню в касаційному порядку.

Указано, що якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК, процесуальні витрати потерпілого можуть бути стягнені з такої особи в порядку, передбаченому ч.1 ст.124 КПК.

Закон і Бізнес