Довідка про несудимість, презумпція невинуватості та інші позиції — в огляді ЄСПЛ

Розкриття інформації про минуле засудження заявника у довідці про несудимість становило обробку чутливих персональних даних про нього та становило втручання у його право на повагу до приватного життя.

Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.09.2024 у справі «S.V.M. v. Ukraine» (№40106/15), констатувавши порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі УМВС у Львівській області на запит заявника надало довідку про несудимість, в якій зазначалося: «Відповідно до статті 89 Кримінального кодексу С.В.М. вважається таким, що не має судимості...». Заявник просив вилучити посилання на ст.89 КК, що встановлює умови, за яких судимість може бути знята з особи.

Львівський окружний адміністративний суд відхилив позов заявника, зазначивши, зокрема, що УМВС діяв відповідно до п.9.9 наказу №823/188. Суд також зазначив, що, оскільки заявник сам запросив довідку і вона була вручена йому особисто, УМВС не можна звинувачувати в тому, що вона передала його дані третім особам всупереч чинному законодавству, і що заявник не мав права вимагати внесення будь-яких змін до тексту.

Як зазначив ЄСПЛ, сторони не заперечували, що спосіб, в який було сформульовано інформацію у довідці про несудимість, давав зрозуміти читачеві, що заявник раніше був засуджений за вчинення кримінального правопорушення.

З наявних матеріалів ЄСПЛ не міг з'ясувати, яким чином розкриття цієї конкретної інформації в запитуваних довідках, що могло вимагатися у різних ситуаціях, коли погашена судимість заявника не мала очевидного значення, переслідувало будь-яку із законних цілей, перелічених у §2 ст.8 конвенції, чи відповідало будь-якій нагальній суспільній потребі або забезпечувало справедливий баланс між правами заявника за ст.8 конвенції та інтересами будь-якої третьої сторони знати про його минулу судимість, яка, відповідно до вимог національного законодавства, вже була погашена.

Натомість, згодом МВС переглянуло відповідну політику, й відповідно до наказу №207, виданого у 2022 році, суб'єкти даних тепер користуються більшою гнучкістю у визначенні обсягу інформації, включеної до довідки про несудимість, залежно від мети їхнього запиту.

Проте подальші реформи не мали жодного впливу на особисту ситуацію заявника, тому Суд визнав, що стосовно заявника було порушено ст.8 конвенції.

Крім цієї справи, в огляд практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими у вересні 2024 року, включені й низку інших. Зокрема, у рішенні у справі «O. v. Germany», яке стосувалося скарги про порушення презумпції невинуватості щодо заявника, справа якого була виділена в окреме провадження, через твердження / формулювання, що були використані судами у вироку в межах іншого провадження щодо співобвинувачених заявника, при описі його дій, намірів та оцінки з юридичної точки зору.

ЄСПЛ не констатував порушення §2 ст. 6 конвенції, зауваживши, що національні кримінальні суди, посилаючись у своїх рішеннях на заявника як на «окремо обвинувачену особу», підкреслювали той факт, що вони не були покликані визначати його вину, а, відповідно до положень національного кримінального процесуального законодавства, були зацікавлені лише в оцінці кримінальної відповідальності інших обвинувачених у рамках розглядуваного провадження. Окрім того, згідно з оцінкою ЄСПЛ, твердження кримінальних судів у кінцевому підсумку не мали жодного преюдиціального впливу на провадження проти заявника.

Закон і Бізнес