Товариство могло і повинно було за певної обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, що пов’язані з введенням воєнного стану.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції та скасовуючи постанову апеляційного суду у справі №910/332/24, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ТОВ звернулося з позовом, в якому просило внести зміни до договору шляхом продовження строків виконання зобов’язань, збільшення строку дії договору, обґрунтовуючи вимоги тим, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору, істотно змінилися з 2023 року через обставини непереборної сили (посилення ворожих атак/ обстрілів, мобілізацію та ін.), а тому позивач має право на внесення змін до договору на підставі ст.652 ЦК та п.4 ч.5 ст.41 закону «Про публічні закупівлі».
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні позову з огляду на те, що договір сторони уклали вже під час дії воєнного стану та запровадження мобілізаційних заходів. Тож позивач мав враховувати це під час підписання договору, а зазначені позивачем обставини непереборної сили, що виникли з 2023 року, існували на момент вчинення правочину.
Постановою апеляційного госпсуду це рішення скасоване й позов задоволений.
Натомість КГС зазначив, що висновки апеляційного суду про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин ст.652 ЦК та внесення змін у договір на підставі цієї норми при одночасному встановленні підстав для задоволення позову з огляду на існування обставин непереборної сили, свідчать про неправильне застосування вказаної норми матеріального права. Адже за наявності форс-мажору положення ст.652 ЦК не застосовуються.
У КГС наголосили, що на момент укладення договору по всій території України вже було введено воєнний стан. Тому настання зазначених ним подій не може розглядатися як підстава для внесення змін в окремі пункти договору та додатку до нього у зв’язку з істотною зміною обставин, а наявність обставин непереборної сили суд першої інстанції не встановив.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Неузгодженість предметної юрисдикції господарських та цивільних спорів має бути вирішена
30.12.2024
Чи має АРМА враховувати інтереси кредиторів, коли визначає умови управління арештованими активами?
22.11.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!