Реалізація майна боржника на торгах за необґрунтованою, заниженою ціною безпосередньо впливає на результати торгів, зачіпає і порушує права та інтереси боржника.
На це звернула увагу Велика палата Верховного Суду, змінивши попередні рішення в мотивувальній частині у справі №554/154/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі рішенням суду стягнуто солідарно з осіб на користь банку заборгованість за кредитним договором. У спадковій справі іпотекодавця є заява боржника про прийняття спадщини, втім свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Боржника повідомили про проведення оцінки нерухомого майна та отримання звіту про незалежну оцінку майна, відповідно до якого його вартість становить 378 тис. грн. Згодом місцевий суд визнав такою, що не підлягає застосуванню таку оцінку. Але ДП «СЕТАМ» повідомило, що квартиру продано за 302,4 тис. грн.
Позивач звернувся із позовом про визнання торгів недійсними з огляду на визнання такою, що не підлягає застосуванню, оцінку вартості квартири, а також те, що його не було повідомлено про проведення торгів.
Суди перших двох інстанцій констатували порушення організатором торгів вимог п.2 розд.VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін’юсту від 29.09.2016 №2831/5 та вважали його достатнім для висновку про порушення прав та інтересів позивача.
Утім, як зазначила ВП ВС, суди не врахували правових висновків ВСУта ВС відповідно до яких самий собою факт неналежного повідомлення боржника про проведення торгів не може бути підставою для визнання таких недійсними.
Водночас, ВП ВС зазначила, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику – у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю. Тому в разі встановлення такої обставини торги є несправедливими та не можуть створити для його учасників правомірні наслідки.
Крім цієї справи, до дайджесту практики ВП ВС за жовтень 2024 року включено низку інших. Зокрема, щодо:
повноважень прокурора на звернення до суду в інтересах держави в особі державного підприємства до 15 липня 2015 року;
застосування порядку пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців відповідно до ст.1281 ЦК, якщо боржник помер під час розгляду судової справи;
належного підписання особою процесуального документа;
способу захисту порушеного права власника земельної ділянки, на якій розміщено тимчасові споруди, що не належать до нерухомого майна;
юрисдикції спору про оскарження постанови державного виконавця про визначення розміру додаткових витрат;
тлумачення змісту поняття «особа, яка не повідомлена про розгляд справи» при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження (п.1 ч.2 ст.358 ЦПК);
застосування кондикційного позову до речей, визначених як індивідуальними, так і родовими ознаками, а також субсидіарно після ухвалення рішення суду про віндикацію.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Кредит учаснику бойових дій, відсторонення від роботи та усунення від спадкування — огляд КЦС
04.11.2024
Коли власник може вимагати компенсації вартості авто в особи, яка його безпідставно зберігає — ВП ВС
23.10.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!