Якими мають бути наслідки визнання правочину недійсним, указала ВП ВС

Суд, задовольняючи вимогу про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно).

На це звернула увагу Велика палата ВС, частково змінюючи резолютивну частину попередніх рішень у справі №918/1043/21, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі Невірківський ліцей Великомежиріцької сільської ради звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсним договір поставки мережевого обладнання, а також стягнути з підприємства на свою користь 199.850,4 грн. Позов мотивовано тим, що ліцей не був обізнаний з реальною вартістю товару та купив його за ціною, яка значно перевищує таку вартість.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного госпсуду, позов задоволено.

Касаційний господарський суд, передаючи справу на розгляд ВП ВС констатував наявність виключної правової проблеми, пов’язаної із застосуванням ст.216 і ч.3 ст.228 ЦК.

Своє чергою, ВП ВС зазначила, що за змістом ст.216 ЦК наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину (п.86 постанови ВП ВС від 11.09.2018 у справі №909/968/16).

Водночас, у пп.66-70 постанови від 20.07.2022 у справі №923/196/20 ВП ВС указала, що недійсний правочин породжує лише передбачені законом наслідки, пов’язані з його недійсністю:

1) основний — двостороння реституція — повернення сторін недійсного правочину до попереднього стану, тобто становища, яке існувало до його вчинення;

2) додатковий — відшкодування збитків і моральної шкоди винною стороною на користь другої сторони.

Підтримуючи цю позицію ВП ВС зауважила, що у такій категорії справ суд, задовольняючи вимогу сторони про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції.

Натомість, інше тлумачення ст.216 ЦК, за якого відповідач має заявити вимогу про повернення йому переданого за недійсним правочином, покладатиме на нього непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення/ відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину.

Отже, ВП ВС констатувала: якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.

Закон і Бізнес