Тиск без строку

Як «захист» правоохоронців та «любов» активістів вбивають український бізнес

Ніщо не ілюструє вираз «Соntra spem spero» краще, ніж стан, в якому опинився та намагається вижити український бізнес. До сьогоднішніх викликів неможливо підготуватись заздалегідь, адже із кожною новою справою відкривається й модерне розуміння КПК.

Доцільність вища за глузд

Адвокат, к.е.н., заслужений юрист України Семен Ханін виступив на ІХ Міжнародному форумі із захисту бізнесу із доповіддю «Новели» тиску на бізнес та алгоритм захисту». Спікер одразу ж запевнив, що після цього форуму нічого не зміниться.

Семен Ханін запропонував поміркувати над питанням про те, від кого захищає бізнес департамент із захисту бізнесу, який функціонує в ОГП. Логічно напрошується відповідь, що від правоохоронців. Тобто, в країні є необхідність у створенні департаменту, який захищатиме бізнес від тих, хто нібито мав би захищати право.

«На мій погляд, хоч я й не суддя, це — вирок нашій державності та нашій правоохоронній системі, якщо у нас такий стан, що нам потрібен департамент захисту бізнесу від правоохоронців», — зауважив Семен Ханін. Спікер також замислився над тим, як, до прикладу, в Швейцарії живуть без захисту бізнесу? Чому там збираються податки, країна розвивається і немає такого департаменту, а правоохоронці не тиснуть на бізнес.

Це питання Семен Ханін назвав системним і таким, що виходить за випадки права, адвокатської діяльності: «Це системне питання організації і життя держави. Думаю, що ситуація наразі всіх влаштовує. Адвокатам добре, бо в нас клієнтів купа, половина з них — це саме захист бізнесу. Правоохоронцям також дуже добре — створили окремий департамент, якому є чим займатися. Громадянам також добре — є видовища на телебаченні чи у соцмережах. Єдине, кому погано — це бізнесменам, і тому вони переїздять до інших країн, де немає захисту бізнесу, і спокійно там працюють».

«Але я дуже хвилююсь, що одного дня ми прокинемось — є адвокати, є прокурори, є захист бізнесу, а бізнесменів немає. І от ми залишимось самі, що тоді будемо робити?», — продовжив спікер. Він припустив, що його заключною мотиваційною фразою за такого стану речей мало б бути те, що непотрібно нічого змінювати, адже адвокатам також необхідно якось виживати.

Однак суть у тому, що біда не приходить поодинці, а до правоохоронців, від яких захищають бізнес, додаються активісти. «Як би слід зазначити у КПК, активісти — це такі особи, які люблять державу за гроші. За великі гроші різних іноземних організацій, вони люблять її більше, ніж ми всі. І саме в них є право від імені громадян висловлювати свою думку», — виразливо відзначив Семен Ханін.

Спікер пояснив, що позиція активістів полягає в тому, що єдине, що заважає нам добре себе почувати в країні, це так звані правки Лозового. Тож аби було краще, треба їх прибрати.

За словами адвоката, раніше правоохоронці могли спокійно тиснути на бізнес невизначений термін. Але потім з’явилися «правки Лозового» і так звані фактові провадження, тобто провадження, де немає повідомлених про підозру. В результаті потрібно було раз на рік приходити до слідчого судді і пояснювати, навіщо дотепер є відкритим таке провадження.

«Це об’єктивно заважало, активісти це побачили, зуміли переконати тих, хто приймає рішення в нашій державі, а саме — іноземних послів. Вони висловили свою позицію (а якщо ми її не виконаємо, нас не візьмуть в ЄС, після нашої перемоги), і це було змінено — фактові провадження вже не потрібно продовжувати. Ви ж усі побачили як одразу після цього краще стало в державі? Якщо хтось не побачив, він не активіст», — саркастично додав спікер.

Семен Ханін відзначив, що фактично ми повернулись до тих старих часів, коли є справа, туди все скидають і можна приходити у цій справі з обшуками хоч кожен день, без жодного повідомленого про підозру.

На прикладі тютюнового бізнесу адвокат розповів, як ведеться боротьба за сплату податків. На підприємство протягом місяця приходять з обшуками правоохоронні органи. Після спливу місяця слідчий суддя погоджує наступний обшук — і так 4 рази поспіль. Те саме відбувається на всіх підприємствах у цій сфері.

Але, запевняє спікер, департамент із захисту бізнесу не знає про цей кричущий випадок, бо бізнес-асоціації про це не кажуть. Формується нова реальність, в якій якщо є потреба та доцільність, буде саме так. А слідчий суддя, який це перевіряє, надасть відповідний дозвіл. «До чого довели суддів? Їм наразі навіть не потрібна вказівка чи державницька позиція, не потрібно, щоб хтось телефонував. Судді у нас настільки загноблені, що вони вже відчувають, яке рішення потрібно прийняти», — додав Семен Ханін.

Взірці тлумачення

І все, що описано вище, відбувається з урахуванням внесених до КПК правок. Якщо є підозрюваний — потрібно продовжувати строки до 12 місяців максимум, а далі чи в суд, чи закривати. І тут, за словами спікера, є певна новела, яку ввели ВАКС та САП. Усі інші суди та правоохоронні органи дивляться на антикорупційний суд і кажуть: «так можна, то ми так будемо робити».

«Вони ж не знали до створення цих органів, що підозра — це припущення. Не знали, наприклад, що підозра може бути без складу кримінального правопорушення. А, як зазначають судді ВАКС, саме досудове розслідування створено для того, щоб винайти склад. Тобто, людина жива, а стаття 115-та є», — прокоментував адвокат.

Семен Ханін зазначив, що ВАКС увів новелу, яка моментально перекочувала до загальних судів – так званий первісний стан кримінального провадження. Якщо у кримінальному провадженні є повідомлення про підозру, і цей так званий епізод чи злочин виділили в інше провадження, то це перше провадження повертається до первісного стану, до так званого «фактового провадження».

«Звісно, це жодним чином не відповідає нормам КПК — там нічого немає про «первісне провадження». Але, як зазначають органи прокуратури, «у нас ЄРДР дозволяє потім заново відраховувати строки». Таким чином провадження стали фактично безстроковими», - пояснив спікер. Він також додав, що до Верховного Суду, на жаль, жодна така справа ще не дійшла, аби він висловився з цього приводу. Водночас така новела остаточно розв’язує руки для тиску на бізнес, тому що навіть провадження з повідомленням про підозру є фактично безстроковими, а що вже казати про «фактові»...

Семен Ханін пояснив, що цей механізм виділення/ об’єднання проваджень ніколи не використовувався з метою проведення справжнього досудового розслідування. Це потрібно, наприклад, для об’єднання за старими провадженнями, щоб не було контролю з боку слідчого судді. Тому практично всі великі справи об’єднані із якоюсь справою 2016—2017 років. Тобто втрачено єдине, на чому адвокати мали б ґрунтувати захист клієнтів, — процесуальні помилки сторони обвинувачення. «Тому що прямо вказати на якесь порушення САП, НАБУ, ВАКС неможливо, бо всі діють в межах дискреції й закону», — додав адвокат.

Водночас, зауважив він, активісти з якимись юристами готують наступні зміни до КПК, де взагалі хочуть прибрати залишки «правок Лозового» та строки у кримінальних провадженнях. Попри дискусійну ефективність контролю з боку слідчого судді, активісти мають намір і його прибрати взагалі.

«ВС займає дуже принципову позицію з цього питання, що не всі недопустимі докази однаково недопустимі, треба обґрунтувати як саме це порушило права вашого клієнта, а сам факт порушення закону ще не є порушенням прав клієнта», — пояснив спікер. Семен Ханін зауважив, що тоді мав би бути «перелік законів, які можна порушувати без озирання на недопустимість».

«Через це все навіть не знаєш чого очікувати у світлому майбутньому. Але якщо поміркувати – нам же адвокатам це на краще, якщо так — більше роботи, більше клієнтів, більше кейсів. Поки не всі бізнесмени залишили нашу країну, чекаємо від наших активістів нових ідей, а від департаменту захисту бізнесу — успішного захисту залишків цього бізнесу», — іронічно підсумував Семен Ханін.

Закон і Бізнес