У разі зміни розміру орендної плати у зв’язку зі зміною нормативної грошової оцінки ділянки орендодавець вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення з позовом про стягнення спірної суми.
На це звернула увагу Велика палата ВС, водночас скасовуючи попередні рішення у справі №914/2848/22, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі Східницька селищна рада звернулась до суду з позовом щодо внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати у зв’язку зі зміною нормативної грошової оцінки ділянки.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково, визнавши укладеною спірну додаткову угоду. Суд апеляційної інстанції частково змінив це рішення.
Своєю чергою, ВП ВС зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди, що пов’язано тільки зі зміною нормативної грошової оцінки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача. Адже судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру НГО.
ВП ВС зазначила, що належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу рішення ради щодо зміни розміру НГО.
Тож Велика палата дійшла висновку про неналежність заявленого позивачем способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Крім цієї справи, до дайджесту практики ВП ВС стосовно рішень, внесених до ЄДРСР за липень 2024 року, включені низка інших. Зокрема, щодо:
повноважень органів Держгеокадастру на звернення до суду;
строку на звернення кредитора до поручителя неплатоспроможного банку з позовною вимогою про погашення заборгованості;
необізнаності спадкоємця про наявність заповіту як поважної причини пропуску строку для прийняття спадщини;
одночасного нарахування відсотків та пені до моменту виконання рішення суду;
повернення судового збору в разі закриття провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!