Дієвий запобіжник

Превентивна реструктуризація як новий механізм уникнення банкрутства для бізнесу

Сьогодні бізнес в України працює в надскладних умовах, і в короткостроковій перспективі для багатьох підприємств існують великі ризики виникнення неплатоспроможності. Які ж нові механізми готує для підприємців законодавець, аби запобігти масовому банкрутству?

Сьогодні банкрутство для бізнесу — це втрата прибутку, перспективних контрактів, кваліфікованих працівників, зупинення виробництва, втрата контролю над підприємством та фінансово-господарською діяльністю, заборона розпоряджатися майном, «агресивний кредиторський тиск», негативні наслідки солідарної відповідальності керівника підприємства та субсидіарної для його засновників та ін.

Вихід із ситуації для працюючого бізнесу — це недопущення банкрутства через існуючі законодавчі механізми. Натомість, на практиці ознаки неплатоспроможності виявляються дуже пізно або ж безпосередньо процедури недопущення банкрутства може бути недостатньо ефективними.

Одним із механізмів недопущення банкрутства визначена досудова санація, яка передбачена Кодексом з процедур банкрутства. Утім, вона не стала ефективним та працюючим запобіжником через неможливість досягнення згоди між боржником і кредиторами щодо порядку і строків погашення заборгованості у плані досудової санації.

Водночас, у травні 2024 року парламент ухвалив у першому читанні законопроект №10143, який передбачає поправки до КзПБ та інших законів щодо запровадження процедур превентивної реструктуризації та відповідної директиви Європарламенту та Ради ЄС №2019/1023. До кінця року очікується його остаточне прийняття, що уможливить захисти бізнес від масового банкрутства.

Ключовим запобіжником банкрутства має стати превентивна реструктуризація. Згідно із законопроектом, це система організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів, спрямованих на недопущення або запобігання неплатоспроможності боржника, які можуть включати зміну складу, умов або структури активів та зобов’язань боржника, а також будь-які необхідні операційні зміни або комбінація цих елементів та які здійснюються згідно плану превентивної реструктуризації.

Так, дана процедура передбачає розробку боржником із залученням усіх кредиторів плану превентивної реструктуризації та направлення його відразу до господарського суду, а не на розгляд загальних зборів кредиторів, як це передбачає процедура досудової санації.

План превентивної реструктуризації — документ, який бізнес розробляє самостійно, об’єктивно враховуючи усіх кредиторів та обсяг боргів перед ними, порядок їх погашення та строки, способи «оздоровлення» підприємства.

Рішення про ініціювання процедури превентивної реструктуризації приймається власником бізнесу.

Превентивна реструктуризація запроваджується на 4 місяці без мораторію на стягнення боргів у процедурі виконавчого провадження, але з певними обмеженнями.

Важливо, що під час процедури превентивної реструктуризації:

відсутня можливість відкриття процедури банкрутства відносно боржника;

припиняється нарахування штрафів та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов’язаннями боржника перед залученими кредиторами;

не застосовується відповідальність за порушення грошового зобов'язання перед залученими кредиторами, визначена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу.

У свою чергу, заходами, які містить план превентивної реструктуризації, можуть бути:

реструктуризація, перепрофілювання боржника;

відстрочення, розстрочення або прощення боргу чи його частини;

залучення нового фінансування;

продаж частини майна боржника;

продаж цілісного майнового комплексу; заміщення активів;

виконання зобов’язань власником боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов’язань;

збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків (із залучення додаткових вкладів);

зміни в організації праці; реорганізація боржника;

інші заходи з відновлення платоспроможності.

Зауважимо, що план превентивної реструктуризації може передбачати залучення боржником позик або інших кредитів, необхідних для фінансування заходів реструктуризації (нове фінансування). Це є додатковим стимулом для бізнесу уникнути банкрутства та провести оздоровлення підприємства шляхом залучення додаткового фінансування, інвестицій.

Законопроект №10143 передбачає, що процедурно такий план має схвалити, зокрема:

більше ніж 50% незабезпечених кредиторів (вимоги, яких не забезпечені заставним майно боржника);

2/3 (дві третини) забезпечених кредиторів (вимоги, яких забезпечені заставним майном боржника — іпотека, застава рухомого майна тощо).

Але важливим фактором ефективності превентивної реструктуризації стане крос-класове затвердження її плану в разі його несхвалення одним із класів кредиторів. Це дасть можливість подолати «вето» кредиторів щодо схвалення такого плану через господарський суд, якщо план реструктуризації обґрунтовано враховує інтереси кредиторів та боржника.

Додатково превентивна реструктуризація передбачає захист боржника та його працівників, а також встановлює більш дієвий процесуальний порядок його «оздоровлення».

Таким чином, український бізнес має виступити головним «лобістом» ухвалення даного законопроекту, запропонувавши додаткові гарантії для спрощення процедури реалізації такого механізму.

У цілому, превентивна реструктуризація для українського бізнесу повинна стати ефективним та дієвим засобом запобігання банкрутства, збереження підприємства та робочих місць.

Закон і Бізнес