Коли апеляційний суд може приймати нові докази, нагадав ВС

Вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов’язаний мотивувати свій висновок в ухвалі чи судовому рішенні.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи постанову апеляційного суду у справі №646/857/18, інформує «Закон і Бізнес».

Позивач на забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором передав банку в іпотеку житловий будинок та земельну ділянку. Згодом банк уклав договір факторингу з ТОВ, після чого спірні об’єкти нерухомості були відчужені кілька разів. Позивач просив визнати протиправними і скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд з урахуванням наданих відповідачем нових доказів змінив мотивувальну частину цього рішення.

Своєю чергою, КЦС нагадав, що згідно з п.5 ч.1 ст.365 ЦПК суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції. Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються лише у виняткових випадках, якщо учасник справи підтвердив неможливість їх подання з причин, що об’єктивно не залежали від нього.

Колегія КЦС зазначила, що застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі та підтвердження їх відповідними доказами. Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

КЦС звернув увагу, що така регламентація відповідає процедурі повного розкриття доказів (discovery). По суті зазначені норми спрямовані на зміщення акценту зі стадії розгляду справи по суті на стадію підготовчого провадження, під час якого і має відбуватися збір процесуального матеріалу і так званий обмін змагальними паперами, що забезпечує розгляд справи в розумні строки. Це свідчить про посилення ролі підготовчого провадження у структурі загального позовного провадження цивільного судочинства в Україні саме в суді першої інстанції.

У касаційній скарзі стверджується, що апеляційний суд безпідставно, не мотивувавши, прийняв нові докази, а саме вимогу про усунення порушення основного зобов’язання, висновок про оцінку будинку та земельної ділянки, які вплинули на вирішення справи, і відсутність яких позивач доводив як підставу для задоволення його позову. При цьому відповідач жодним чином не мотивував неможливість подання таких суттєвих доказів у суді першої інстанції.

Тож КЦС констатував, що апеляційний суд, приймаючи від відповідача нові суттєві докази, які не були подані до суду першої інстанції, не навів мотивів такого рішення ні окремим процесуальним документом, ні в своїй постанові по суті спору.

Закон і Бізнес