Забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно допускається виключно щодо майна, яке належить відповідачу у справі, а не третій особі.
На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, скасовуючи попередні рішення у справі №752/22157/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі позивачі звернулися із позовом до ТОВ «Правовий захист нерухомості», приватного нотаріуса, Департаменту земельних ресурсів КМДА з вимогами, зокрема, про визнання за Особою 1 права постійного користування земельною ділянкою з 1950 року по теперішній час. Згодом звернулися із заявою про забезпечення позову, а саме: просили накласти арешт та заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо ділянки, яку, за твердженням позивачів, ТОВ відчужило іншій особі за час розгляду судом цієї справи.
Ухвалою місцевого суду, яка залишена без змін апеляційною інстанцією, заяву задоволено.
Натомість, КЦС зазначив, що, вживаючи заходи забезпечення позову та накладаючи арешт на спірну ділянку, суди виходили з того, що між сторонами виник спір і невжиття вказаних заходів забезпечення позову в разі його задоволення може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Однак, на час постановлення ухвали про накладення арешту на ділянку її власником була Особа 3, яку не було залучено до участі у справі.
Тож КЦС зауважив, що процесуальні дії суду, які вчинені після постановлення ухвали про забезпечення позову, а саме залучення до участі власника спірного майна, не свідчать про законність ухвали районного суду на час її постановлення. Крім того, Особа 3 залучена до участі у справі в якості третьої особи, на майно якої не може бути накладено арешт, так як третя особа не є стороною у справі (ст.48 ЦПК).
Крім цієї справи, до огляду практики ВС щодо забезпечення позову в господарському та цивільному судочинстві (рішення, внесені до ЄДРСР з 2018 року до вересня 2025 року) включені низка інших правових позицій. Зокрема, в огляді систематизовано:
загальні положення про забезпечення позову: визначення мети та правової природи заходів, передумови і наслідки, правомірність застосування, співмірність та адекватність заходів;
окремі заходи забезпечення позову: накладення арешту на майно та кошти, заборона вчинення певних дій, зупинення стягнення за виконавчими документами, арешт морських суден та інші заходи забезпечення;
особливості застосування заходів забезпечення позову у конкретних категоріях спорів: банкрутство, земельні, корпоративні та сімейні спори, спори щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством;
забезпечення позову у справах, переданих на розгляд третейських судів та міжнародному комерційному арбітражу;
скасування заходів забезпечення позову;
зустрічне забезпечення/ скасування зустрічного забезпечення: правомірність зустрічного забезпечення та баланс інтересів сторін.


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!