ВС указав, як визначається територіальна юрисдикція позовів

Положення ч.1 ст.28 ЦПК імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції здійснюється з урахуванням зареєстрованого місяця проживання або перебування фізичної особи — позивача.

Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного цивільного суду у справі №554/7669/21 про скасування наказу та поновлення на роботі, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі позивач звернувся до суду за місцем свого проживання в орендованій квартирі. Суд першої інстанції розглянув справу і задовольнив позов. Апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Своєю чергою, ОП КЦС зауважила, що перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у ст.28 ЦПК. Зокрема, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Реєстрація (декларування) місця проживання/ перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Водночас, положення ч.1 ст.27, ч.1 ст.28 ЦПК унеможливлюють зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже, в нормах ЦПК передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, а фактичне місце проживання не має правового значення.

ОП КЦС зазначила, що використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

Тож ОП КЦС скасувала попередні рішення і направила справу на новий розгляд до суду, юрисдикція якого поширюється на адресу, де зареєстровано місце проживання позивача.

Закон і Бізнес