Самопредставництво юридичної особи можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Таку позицію висловила Велика палата ВС в ухвалі від 8.06.2022 у справі №303/4297/20, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі ВП мала відповісти на питання, чи є, починаючи з 29.12.2019, самопредставництвом юридичної особи вчинені за довіреністю процесуальні дії працівника, який не очолює цю особу, не входить до її виконавчого органу, але до трудових обов`язків якого належить представництво інтересів у суді.
ВП нагадала, що 15.12.2017 набрав чинності закон від 3.10.2017 №2147-VIII, який розмежував поняття самопредставництва та власне представництва інтересів юрособи у суді.
Втім, скасування права юрособи на особисте представництво у судах штатними працівниками негативно вплинуло на можливість юрособи здійснювати самопредставництво. Тому 18.12.2019 був прийнятий закон №390-IX, яким парламент поширив інститут самопредставництва юрособи в суді не тільки на її керівника або члена виконавчого органу, як це було, починаючи з 15.12.2017, але й на будь-яку іншу особу, уповноважену на це за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Отже, з 29.12.2019 самопредставництво юрособи, органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві — також суб’єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному видах судочинства можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов’язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юрособи (зокрема, посадову інструкцію), в якому визначений його обов’язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов’язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Оскільки підписант касаційної скарги не підтвердив, що до кола його трудових обов’язків входило представництво інтересів позивача у суді, ВП закрила касаційне провадження.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!