Чому суд не може зупиняти дію наказів Мін’юсту, пояснив ВС

«Заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії відповідного наказу» не відповідає жодному з передбачених законом заходів забезпечення позову.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного господарського суду, скасовуючи частково попереднє рішення у справі №910/4445/21, інформує «Закон і Бізнес».

Кооператив звернувся з позовом про скасування наказу Міністерства юстиції. Також подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду, залишеною без змін постановою апеляційного господарського суду, заяву про забезпечення позову задоволено частково. Зупинено дію наказу й заборонено Мін’юсту та/або його структурним підрозділам до вирішення справи по суті вчиняти будь-які дії щодо виконання наказу, зокрема шляхом заборони Мін’юсту скасовувати реєстраційну дію в ЄДР, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду. В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

ОП КГС зазначила, що визначений у ч.1 ст.137 ГПК (в редакції, чинній із 8.02.2020) вичерпний перелік видів заходів забезпечення позову може доповнюватися виключно за рахунок певних заходів забезпечення позову, прямо передбачених законами України або міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою.

У спорі про скасування наказу Мін’юсту, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін’юсту щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно до законів «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ужиття такого заходу забезпечення позову, як зупинення дії наказу Мін’юсту, не допускається. Адже цей захід не належить до вичерпного переліку згідно із ч.1 ст.137 ГПК.

Такий захід забезпечення позову, як заборона вчинення реєстраційних дій шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу Мін’юсту, вміщує два заходи, тотожні за змістом і цілям. Проте один із них не передбачений ні українським законодавством, ні міжнародними договорами. А тому наведене формулювання ускладнює сприйняття та застосування цього заходу через зайвий елемент — тотожний захід забезпечення позову.

Натомість установлена законом заборона вчинення реєстраційних дій є зрозумілим, самодостатнім та передбаченим законом заходом у спорі про скасування наказу Мін’юсту.

Закон і Бізнес