Якщо на момент ухвалення виконавцем постанови майно перебувало у власності особи, яка не є стороною виконавчого провадження, на нього не можуть бути накладений арешт і встановлені обмеження у використанні.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд у постанові від 4.05.2022 у справі №916/2100/20, інформує «Закон і Бізнес».
У межах виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна ТОВ, а також про залучення працівників органів внутрішніх справ, призначення спеціаліста та суб’єкта оціночної діяльності.
Товариство оскаржило їх, зокрема, з тієї підстави що частина майна належить на праві власності іншому ТОВ.
КГС зауважив, що боржник у виконавчому провадженні має право на оскарження дій чи бездіяльності виконавця щодо опису й арешту майна, яке належить на праві власності третій особі. Відповідно, суд визнав незаконними дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна, яке не належить боржникові.
Також КГС зазнавич, що опис і арешт майна не обов’язково здійснюється за участю сторін виконавчого провадження. Нормативно-правові акти не встановлюють обов’язок виконавця заздалегідь повідомляти боржника про проведення виконавчих дій, зокрема з опису майна такого боржника.
Також законом «Про виконавче провадження» виконавцю надано можливість накласти арешт як на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, так і на окремі речі не пізніше наступного робочого дня після виявлення такого майна.
Водночас, КГС констатував, що постанова виконавця про арешт майна боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця не повинна містити опису майна, на яке накладається арешт.
Крім цієї справи в огляді судової практики КГС за травень — червень 2022 року вміщено й інші правові висновки. Зокрема, щодо:
набуття державою права власності на затонуле майно в силу положень ст.125 Кодексу торговельного мореплавства;
обмежень прав власника в разі постановлення ухвал про арешт активів і їх передачу в управління АРМА;
стягнення компенсації за незаконне використання творів;
підстав припинення іпотеки;
умов повернення гарантійного внеску переможця електронного аукціону;
початку перебігу позовної давності для стягнення акціонером-спадкоємцем дивідендів та поважних причин пропуску строку позовної давності;
компетенції наглядової ради товариства стосовно ухвалення рішення про припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору;
відсутності обов’язку в позивача доплачувати суму судового збору, якщо на момент пред’явлення позову встановити точну дійсну ціну позову було неможливо, і вимоги внести на депозитний рахунок суду грошову суму при розгляді позову про переведення прав та обов’язків покупця.
Крім того, огляд містить висновки об’єднаної палати КГС, зокрема, щодо:
умов, за яких податкова накладна може бути допустимим доказом для встановлення факту постачання товару покупцю та його прийняття ним;
накладення арешту на нерухоме майно як належного заходу забезпечення позову про стягнення коштів.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Ухвалено нову директиву щодо гармонізації деяких аспектів законодавства про неплатоспроможність
22.04.2026
Про реформу банкрутства розповість адвокат
22.04.2026
Чи діє альтернативна підсудність у спорі про недійсність договору закупівлі електроенергії — ОП КГС
14.04.2026
Відповіді на питання, що цікавлять боржника
24.03.2026
Чи повинен продавець поставити товар у разі повернення покупцю попередньої оплати — ВП ВС
18.03.2026
Як фізичній особі законно позбутися боргів
13.03.2026


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!