Якщо на момент ухвалення виконавцем постанови майно перебувало у власності особи, яка не є стороною виконавчого провадження, на нього не можуть бути накладений арешт і встановлені обмеження у використанні.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд у постанові від 4.05.2022 у справі №916/2100/20, інформує «Закон і Бізнес».
У межах виконавчого провадження приватним виконавцем винесено постанови про опис та арешт майна ТОВ, а також про залучення працівників органів внутрішніх справ, призначення спеціаліста та суб’єкта оціночної діяльності.
Товариство оскаржило їх, зокрема, з тієї підстави що частина майна належить на праві власності іншому ТОВ.
КГС зауважив, що боржник у виконавчому провадженні має право на оскарження дій чи бездіяльності виконавця щодо опису й арешту майна, яке належить на праві власності третій особі. Відповідно, суд визнав незаконними дії приватного виконавця щодо опису та арешту майна, яке не належить боржникові.
Також КГС зазнавич, що опис і арешт майна не обов’язково здійснюється за участю сторін виконавчого провадження. Нормативно-правові акти не встановлюють обов’язок виконавця заздалегідь повідомляти боржника про проведення виконавчих дій, зокрема з опису майна такого боржника.
Також законом «Про виконавче провадження» виконавцю надано можливість накласти арешт як на все майно боржника під час відкриття виконавчого провадження, так і на окремі речі не пізніше наступного робочого дня після виявлення такого майна.
Водночас, КГС констатував, що постанова виконавця про арешт майна боржника в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця не повинна містити опису майна, на яке накладається арешт.
Крім цієї справи в огляді судової практики КГС за травень — червень 2022 року вміщено й інші правові висновки. Зокрема, щодо:
набуття державою права власності на затонуле майно в силу положень ст.125 Кодексу торговельного мореплавства;
обмежень прав власника в разі постановлення ухвал про арешт активів і їх передачу в управління АРМА;
стягнення компенсації за незаконне використання творів;
підстав припинення іпотеки;
умов повернення гарантійного внеску переможця електронного аукціону;
початку перебігу позовної давності для стягнення акціонером-спадкоємцем дивідендів та поважних причин пропуску строку позовної давності;
компетенції наглядової ради товариства стосовно ухвалення рішення про припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору;
відсутності обов’язку в позивача доплачувати суму судового збору, якщо на момент пред’явлення позову встановити точну дійсну ціну позову було неможливо, і вимоги внести на депозитний рахунок суду грошову суму при розгляді позову про переведення прав та обов’язків покупця.
Крім того, огляд містить висновки об’єднаної палати КГС, зокрема, щодо:
умов, за яких податкова накладна може бути допустимим доказом для встановлення факту постачання товару покупцю та його прийняття ним;
накладення арешту на нерухоме майно як належного заходу забезпечення позову про стягнення коштів.
										
											Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
   
  


Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!