Ризики, що виправдовують застосування обмежувального припису, навів ВС

Конфліктні відносини щодо участі у вихованні і спілкуванні зі спільною малолітньою дитиною не свідчить про наявність в особи права на вчинення протиправних дій відносно колишньої дружини.

На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у справі №753/4405/20, інформує «Закон і Бізнес».

Суд першої інстанції відмовив у застосуванні обмежувальних приписів, уважаючи, що сам факт звернення у різні періоди із заявами до правоохоронних органів не підтверджує факту фізичного чи психологічного насильства, а наявність між сторонами довготривалого конфлікту не може бути підставою для застосування обмежувальних заходів. Постановою апеляційного суду це рішення залишено без змін.

Натомість КЦС у постанові від 12.04.2022 зауважив, що під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Раніше постановами суду вже двічі встановлювалися обмежувальні приписи стосовно кривдника. Також колишнього чоловіка було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження. Адже він вчинив сварку з колишньою дружиною, в ході якої поривався у бійку, своїми діями чинив психологічний тиск на неї. Указані дії охоплюються такою ознакою психологічного насильства як погроза, що викликало у постраждалої особи побоювання за свою безпеку.

Висновки судів про існування конфлікту щодо участі у вихованні і спілкуванні з дитиною не спростовує встановлених обставин щодо систематичної протиправної поведінки колишнього чоловіка та не може бути правовою підставою для відмови у захисті прав жертви домашнього насильства.

Крім того, неодноразові факти звернення до органів поліції, ігнорування особою застосованих судом заходів впливу, повторюваність вчинення ним протиправних дій дають підстави вважати вірогідним продовження чи повторне вчинення кривдником психологічного та фізичного насильства щодо колишньої дружини.

При цьому наявність тривалого конфлікту та непорозумінь є очевидним, тому колегія суддів КЦС дійшла висновку про те, що заявником доведено ризики, які можуть настати у разі незастосування відносно особи обмежувального припису.

Доводи особи про те, що заявник перешкоджає йому у спілкуванні з дитиною чим викликала у нього нервові зриви та провокувала на конфлікт, на увагу не заслуговують. Адже правовідносини щодо участі у вихованні і спілкуванні з малолітньою дитиною, у тому числі щодо усунення перешкоди у спілкуванні з дитиною, має вирішувати виключно у встановленому законом порядку, а не шляхом вчинення протиправних дій відносно іншого з батьків дитини, резюмував КЦС.

Закон і Бізнес