Намір юридичної особи, яка зробила пропозицію, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття, може виражатись лише у разі підписання проекту договору і направлення його іншій стороні.
На це звернув увагу Касаційний господарський суд у справі №922/1246/21, інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі на електронну скриньку підприємства надійшов лист, в якому містився проект договору поставки, який не був підписаний. Підприємством проект та додаткові угоди до договору було роздруковано, підписано, скріплено печаткою, відскановано та направлено на електронну адресу позивачва. Крім того, два примірники, підписані та скріплені печаткою підприємства, були направлені поштою на адресу позивача.
Через 2 місяці відповідач на запит підприємства повідомив, що не відмовляється від взятих зобов’язань, проте повідомляє, що на цей час зібрано врожай менш, ніж на 50% землі, що перебуває в користуванні. З огляду на це позивач вимагав сплати штрафу та пені за порушення умов договору, а також завданих збитків через придбання товару в інших постачальників за вищою ціною, загалом на суму понад 15,5 млн грн.
Як зазначив КГС у своїй постанові від 19.01.2022, спірним питанням у даних правовідносинах стало те, чи був фактично укладений договір поставки між сторонами.
Суд нагадав, що договори між юрособами повинні вчинятись у письмовій формі. При цьому правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) — особами, уповноваженими на це їх установчими документами.
Незалежно від того, викладений документ на папері чи в електронному документі, він повинен бути підписаний. Крім того, сторони можуть домовитись укласти договір у певній формі, тоді він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми.
Натомість електронний лист, в якому містився не підписаний проект договору поставки, не можна вважати пропозицією укласти договір (офертою) в розумінні ст.641 ЦК. Крім того, проектом договору передбачалося, що він вважатиметься укладеним, якщо протягом наступних 15 робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами, чого зроблено не було. Відповідно це унеможливлює покладення на відповідача відповідальності за невиконання обов’язків постачальника за проектом договору поставки.
Крім цієї справи, в огляді практики КГС, який охоплює січень — квітень 2022 року, вміщено й інші правові висновки. Серед них щодо:
- майна, яке входить до складу фермерського господарства як цілісного майнового комплексу, та порядку його відчуження;
- підтвердження факту припинення користування орендарем наданою йому для будівництва земельною ділянкою;
- підстав для відмови в припиненні дії свідоцтва на знак для товарів і послуг та доказів використання знака;
- повернення виконаного за недійсним правочином у разі, коли тільки одна із сторін здійснила його виконання;
- відповідальності продавця за недоліки товару, на який надана гарантія;
- неефективного способу захисту права в разі подання самостійних позовних вимог про визнання відсутнім права у кредитора вимагати від боржника сплати боргу за кредитним договором;
- підстав для зняття арешту з майна боржника.
Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!