Світло в кінці тунелю

Як відшукати позитив у процедурі банкрутства навіть під час воєнного стану

Визнати себе банкрутом не просто, але після стадії «прийняття», відкриваються нові можливості. Тож які переваги відкриває процедура банкрутства і на які зміни на період воєнного стану слід звернути увагу, розповів адвокат, арбітражний керуючий.

Мовою статистики

У межах вебінару в Національній асоціації адвокатів України розповіли про захист бізнесу за допомогою процедур банкрутства юридичних осіб та санацію. Лектор заходу адвокат та арбітражний керуючий Юрій Григоренко влаштував учасникам справжній 2-годинний лікбез у сфері банкрутства, «ЗіБ» в свою чергу передає основні меседжі.

Як зазначив сам спікер, у контексті даної проблематики існують тонкі моменти, які важливо не пропустити. Але перш за все, варто зрозуміти, наскільки актуальною є сьогодні процедура банкрутства. За статистичними даними Міністерства фінансів, за період з 24.03.2022 господарськими судами України відкрито 76 справ про банкрутство боржників, з яких 35 справ – щодо неплатоспроможності фізосіб. Щодо одного боржника розпочато процедуру санації. Доволі невеликі цифри, але вочевидь реальну картину того, як економічний клімат у країні з цього часу вплинув на бізнес, можна буде побачити лише згодом.

Загалом же в Україні продовжують діяти загальні правила поведінки, встановлені Кодексом з процедур банкрутства та законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Більшість обов’язків при цьому відноситься до директорів, саме вони мають протягом обмеженого часу скликати збори власників, якщо у компанії впала вартість чистих активів та подавати заяву про банкрутство до господарського суду за місцем знаходження компанії. Причини, через які компанія опинилась у важкому становищі, можуть бути різними, однак це ніяк не впливає на директорські обов’язки.

Можливості для сторін

Ю.Григоренко детально окреслив, які можливості відкриває процедура банкрутства для боржників та кредиторів. Для боржників, насамперед, йдеться про:

оздоровлення свого фінансово-господарського становища;

можливість вийти з господарських відносин, якщо модель функціонування виявилася неефективною;

реалізувати предмет іпотеки, який перебуває у боржника у власності, із застосуванням судового контролю;

залучити інвестора та списати борги у процедурі санації;

притягнути до відповідальності директора або інших осіб.

Також важливим є введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та зупинення виконавчого провадження; припинення нарахування податків та інших обов’язкових платежів. Окрім того, всі процеси щодо стягнення майна відбуваються в межах одного провадження.

Для кредиторів така процедура надає можливість отримання коштів, заборгованих боржником, перевірити наявність умисних дій щодо настання кризи не платежів, а також визнати недійсними правочини, які призвели до неплатоспроможності та притягти винних осіб до солідарної або субсидіарної відповідальності.

Окрім того, для кредиторів відкриваються такі можливості як:

викуп майна банкрута, у разі обставин, які свідчать про відсутність проведення аукціону;

вплив на процедуру шляхом оскарження дій арбітражного керуючого та його усунення;

вплив на рішення боржника шляхом участі у зборах або комітеті кредиторів;

підвищений контроль за майновим станом боржника.

Тимчасові зміни

Попри дію загальних правил, все ж на період воєнного стану вводяться законодавчі зміни, пов’язані з процедурою банкрутства. Так, на час воєнного стану та через 30 днів після його припинення зупиняється дія ряду статей закону «Про іпотеку», а саме:

 ст.37 – у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки;

ст.38 – у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки;

ст.40 – у частині виселення мешканців житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про стягнення на такі об’єкти;

ст.41 та ст.47 – у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах.

Тимчасово – на період до припинення або скасування воєнного стану юрособи-боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше 5 мінімальних зарплат на місяць на одного працівника такої юрособи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Продаж майна в справах про банкрутство відбувається на аукціонах «Прозорро.Продажі» за оновленою процедурою та в новій системі.

Спікер також звернув увагу на переваги банкрутства порівняно з виконавчим провадженням. Так, зокрема, у разі банкрутства боржника з вини його засновників, на засновників або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями. А правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом 3-х років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними.

Однак важливо розуміти, що попри мораторій, що встановлюється ст.34 закону «Про виконавче провадження», виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, авторської винагороди, рішеннями немайнового характеру у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум.

Окрім того, Ю.Григоренко нагадав, про те, що Верховна Рада ухвалила закон щодо діяльності з примусового виконання судових рішень, рішень інших органів (посадових осіб) у період дії воєнного стану (проект №7317).

Проте провадження у справах про банкрутство відкривається за певних умов:

наявності будь-яких вимог до боржника, строк виконання яких настав;

нездатності боржника виконати майнові зобов’язання;

кредитор має довести суду, що його вимоги не свідчать про наявність спору про право;

кредитор має довести наявність неплатоспроможності боржника.

Водночас, відсутність спору про право у розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов’язання, суті зобов’язання, підстави його виникнення, його суми та структури заборгованості, а також строку виконання зобов’язання. Саме так зазначив Касаційний господарський суд у постанові від 13.08.2020 у справі №910/4658/20. Ще одним прикладом розгляду Верховним Судом поняття «спір про право» у справах про банкрутство можна вважати постанову КГС від 23.06.2020 у справі №910/1067/19.

Окремо шквал питань у учасників викликала проблема проведення зборів кредиторів у період воєнного стану. Але Ю.Григоренко зазначив, що уникнути проведення таких зборів неможливо. Все, що можна порадити у цій ситуації – скористатися ковідним рішенням щодо можливості проведення таких зборів у форматі відеоконференцзв’язку, або ж делегувати прийняття рішення своєму представнику – адвокату.

Судячи за все, говорити про актуальність процедури банкрутства у непрості часи для України ще зарано, адже у більшості представників бізнесу все ще жевріє надія на те, що завдяки ефективним рішенням вдасться надолужити втрачене. Але слідом за вмиранням цієї надії для багатьох з них виходом з тунелю цілком може виявитись саме процедура банкрутства…

Закон і Бізнес