Відсутність аналізу здатності особи внести встановлений розмір застави та недостатнє пояснення установлення її саме в такому високому розмірі порушує зобов’язання суду навести обґрунтування своїх рішень про застосування запобіжного заходу.
Про це нагадав Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.01.2022 у справі «Istomina v. Ukraine», інформує «Закон і Бізнес».
У цій справі розмір застави, установлений судом першої інстанції, у 125 разів перевищував максимальний розмір, який міг бути установлений у разі обвинувачення особи у вчиненні того ж кримінального правопорушення, в якому вона підозрювалася. Тож ЄСПЛ констатував порушення §3 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканність).
Про це та інші рішення, що прийняті ЄСПЛ у січні — березні 2022 року, йдеться в огляді, що підготував Верховний Суд. Для зручності в користуванні всі рішення систематизовано за статтями конвенції.
Також ЄСПЛ у справі «I.V.Ț. v. Romania» розглянув відповідність вимогам конвенції взяття журналістами в неповнолітньої дитини інтерв’ю щодо загибелі її однокласниці під час шкільної поїздки. Ключовими умовами для висновку ЄСПЛ про порушення ст. 8 конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) було те, що органи влади, по-перше, не отримували згоду батьків на проведення інтерв’ю з неповнолітньою дитиною і, по-друге, не вжили заходів, аби приховати особу дитини на відео.
Натомість у рішенні від 18.01.2022 у справі «Adomaitis v. Lithuania» ЄСПЛ не побачив порушення ст.8 конвенції у перехопленні телефонних розмов керівника пенітенціарної установи, погодившись із національними судами, що таке втручання було пропорційним з огляду на посаду заявника, що значно зменшувало кількість інших заходів кримінального розслідування.

Аби не пропустити новини судової практики, підписуйтеся на Телеграм-канал «ЗіБ». Для цього натисність на зображення.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!