Коли страховик не може відмовити у виплаті, пославшись на невиконану умову договору, — ВС

Поведінка страхової компанії щодо укладення договору без попереднього огляду ТЗ не відповідає принципу добросовісності. Такий висновок зробив ВС в постанові №910/133/21, текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

21 грудня 2021 року                          м.Київ                              №910/133/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого — СЛУЧ О.В.,
суддів: БАГАЙ Н.О., МІЩЕНКО І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Транс Логістик» на рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі за позовом ПП «Транс Логістик» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 1198480,95 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ПП «Транс Логістик» звернулося з позовом до ПрАТ«УПСК» про стягнення 1199080,95 грн., з яких: 979284,32 грн. — збитки, заподіяні пошкодженням транспортного засобу «MAN TGS 19.400», держ. №*, 12600 грн. — вартість евакуації автомобіля, 6000 грн. — вартість товарознавчої експертизи; 201196,63 грн. — вартість відновлювального ремонту напівпричепа «KOGEL Sikt 24Р», держ. №**.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 №*1043, за умовами якого відповідач застрахував ряд належних позивачу автомобілів марки MAN, у тому числі і на випадок ДТП. Позивач у відповідності до умов договору оплачував послуги страхування, 1.08.2020 відбулась ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль MAN TGS 19.400 та напівпричеп KOGEL Sikt 24Р, держ. №**. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідач безпідставно відмовив у здійсненні виплати, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням ГСК від 29.03.2021, залишеним без змін постановою ПАГС від 29.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.

4. Місцевий госпсуд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки положеннями пп.16.1.11 п.16.1 договору прямо передбачено, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є відсутність акта огляду, завіреного підписом та печаткою представника страховика, що засвідчує факт проведення огляду, та фотографування транспортного засобу, і такий акт не був наданий позивачем відповідачу і в матеріалах справи відсутній, наявні підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування за наслідками ДТП.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. ПП «Транс Логістик» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення ГСК від 29.03.2021 і постанову ПАГС від 29.06.2021 у справі та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)

6. Скаржник не погоджується з ухваленими, зазначаючи, що судами було порушено норми матеріального і процесуального права, оскільки не було дано належної правової оцінки усім обставинам справи у їх сукупності.

7. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що до настання ДТП відповідач отримував від позивача страхові платежі і не зазначав про те, що у матеріалах страхової справи відсутні акти огляду застрахованого ТЗ та не звертався до ПП «Транс Логістик» з проханням надати автомобіль та напівпричіп для огляду. Хоча за умовами укладеного між сторонами договору саме на страхову компанію покладено обов’язок скласти відповідний акт огляду перед укладенням договору. При цьому своїм листом від 16.12.2020 відповідач фактично визнав суму страхового відшкодування.

8. Також позивач звертає увагу на порушення відповідачем принципу заборони суперечливої поведінки.

9. Обґрунтовуючи підставу, передбачену п.3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу, скаржник зазначає, про відсутність висновку ВС щодо застосування стст.3, 13, 213 Цивільного кодексу та ст.26 закону «Про страхування».

Позиція інших учасників справи

10. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу на касаційну скаргу, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, зазначаючи, що рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені в результаті повного дослідження наявних у справі доказів та є законними, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.

11. ПрАТ «УПСК» зазначає, що правилами страхування покладено на страхувальника безпосередній обов’язок надати страховику ТЗ для огляду, а невиконання зазначеного обов’язку має наслідком відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі пп.16.1.11 п.16.1 договору, Правил страхування, стст.3, 991 ЦК, ст.26 закону «Про страхування». При цьому, сторони договору однаково розуміли умови, що вбачається з протоколу розбіжностей, підписаного ними, факту надання скаржником акта огляду ТЗ в інших страхових випадках.

12. Разом із цим твердження скаржника, що страхова сума могла бути визначена лише після проведення огляду ТЗ і сам факт її визначення свідчить про те, що проведення такого огляду суперечить стст.9, 16 закону «Про страхування», договору та Правилам страхування.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

13. 16.07.2019 між ПП «Транс Логістик» та ПрАТ «УПСК» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №*1043.

14. Договір укладений на умовах «Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного)», затверджених головою правління АТ «УПСК» 31.03.2009 та зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг 7.05.2009 за №0690302, зі змінами та доповненнями, що зареєстровані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за №0613106 від 16.04.2013 (п.1.1 договору).

15. Відповідно до п.3.1 договору предметом цього договору є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням визначеним у ч.І договору наземним ТЗ, та стаціонарно встановленим на ньому обладнанням. Страхувальником за договором є ПП «Транс Логістик», а страховиком — ПрАТ «УПСК».

16. У п.10 ч.І договору сторони передбачили, що строк дії договору розпочинається з 00:00 18.07.2019 (закінчується о 24:00 17.07.2020).

17. Частина І договору містить умову про те, що застраховані транспортні засоби визначаються у додатку 21 до договору від 20.12.2019.

18. ТЗ (автомобіль) MAN TGS 19.400, держ. №*, та ТЗ (напівпричеп) KOGEL Sikt 24Р, держ. №**, сторонами включені до переліку застрахованих ТЗ у додатку 21 до договору.

19. Також у цьому додатку зазначено, що період дії договору щодо включених до нього ТЗ складає 26.12.2019—25.12.2020.

20. Згідно з п.22.2 договору в усіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються Правилами страхування та чинним законодавством.

21. Як передбачено пп.4.1.1 п.4.1 договору, в редакції протоколу розбіжностей, одним із ризиків, які є предметом страхування за договором, є пошкодження ТЗ або додаткового обладнання внаслідок ДТП.

22. 1.08.2020 о 7:40 сталася ДТП за участю ТЗ MAN TGS 19.400 з напівпричепом KOGEL Sikt 24Р під керуванням Особи 1 та BMW 530і №***, під керуванням Особи 2, внаслідок якої ТЗ отримали механічні пошкодження.

23. Особою, винуватою у ДТП, є Особа 2, який загинув на місці пригоди, у зв’язку з чим 30.09.2020 Запорізькою обласною прокуратурою закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.286 Кримінального кодексу.

24. Відповідно до додатку 21 до договору страховою сумою для ТЗ MAN TGS 19.400, держ. №*, є 1145000 грн., а для ТЗ KOGEL Sikt 24Р, держ. №** — 800000 грн.

25. 4.08.2020 ПП «Транс Логістик» направило на адресу ПрАТ «УПСК» лист з повідомленням про ДТП, яка може бути визнана страховим випадком, подавши відповідні заяви-повідомлення (окремо щодо автомобіля та щодо напівпричепа).

26. 14.11.2020 судовим експертом Дроздовим Ю.В. була проведена автотоварознавча експертиза по визначенню вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля MAN TGS 19.400, держ. №*, та складено висновок №1411/20/20.

27. За результатами проведеного дослідження експертом встановлено, що вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля MAN TGS 19.400, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 1095284,32 грн.

28. Також, відповідно до рахунку фактури №* від 24.10.2020 вартість робіт та запчастин, необхідних для ремонту ТЗ KOGEL Sikt 24Р, держ. №**, складає 201196,63 грн.

29. Крім цього, позивач вказує, що ним були понесені витрати у розмірі 12600 грн. на послуги спецтехніки (транспортування ТЗ на відстань 350 км).

30. 22.12.2020 ПрАТ «УПСК» прийняло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування з підстав, передбачених пп.11.3.7 п.11.3 договору та пп.16.1.11 п.16.1 договору — відсутність акту огляду ТЗ <…>.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо суті касаційної скарги

37. У п.9 цієї постанови, скаржник зазначає про відсутність правового висновку ВС щодо застосування стст.3, 13, 213 ЦК та ст.26 закону «Про страхування» у подібних правовідносинах.

38. Разом із цим під час касаційного провадження у цій справі було з’ясовано, що ВС у касаційному порядку переглядав справу №910/4296/21 за позовом ПП «Транс Логістик» до ПрАТ«УПСК» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 83322,76 грн., позовні вимоги в якій були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 16.07.2019 №*1043, з огляду на безпідставну відмову у виплаті страхового відшкодування з посиланням на відсутність акта огляду ТЗ при укладенні договору, що є підставою для відмови у здійсненні виплати відповідно до пп.16.1.11 п.16.1 договору.

39. Під час касаційного перегляду в постанові від 10.12.2021 у справі №910/4296/21 ВС дійшов висновку про неправомірність дій страхової компанії щодо відмови у виплаті страхового відшкодування через відсутність акта огляду застрахованого ТЗ, складеного на час укладення договору страхування.

40. Так ВС у постанові від 10.12.2021 зазначив таке:

«26. Відповідно до ч.1 ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

27. Статтею 990 ЦК передбачено умови та порядок здійснення страхової виплати. Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

28. Частиною 1 ст.991 ЦК та ч.1 ст.26 закону «Про страхування» передбачені випадки, коли страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати, а саме у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов’язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов’язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об’єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, установлених законом.

29. Перелік таких випадків не є виключним, оскільки, як передбачено ч.2 ст.991 та ч.2 ст.26 закону «Про страхування», договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

30. Виходячи зі змісту наведених норм, коли виникає страховий випадок, страховик зобов’язаний виплатити страхове відшкодування, а решта умов договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховикові переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватися окремо у кожному випадку. При цьому слід ураховувати, що закон пов’язує обов’язок страховика здійснити відшкодування саме зі страховим випадком, а не з наданням певних доказів страхувальником (постанова ВС від 13.11.2018 у справі №910/922/18).

31. Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування на підставі пп.16.1.11 п.16.1 договору у зв’язку з відсутністю акту огляду ТЗ, страхова компанія поставила під сумнів той факт, що пошкодження ТЗ були завдані страховим випадком та, відповідно, розмір збитків.

32. Договір прямо не передбачає обов’язок сторін проводити огляд ТЗ перед укладенням договору. Однак суди встановили, що позивач та відповідач при врегулюванні відносин між ними керуються також Правилами страхування.

33. Розділ 8 правил передбачає порядок укладення договору страхування. Зокрема, відповідно до п.8.1 правил обов’язковою умовою при укладенні договору є огляд страховиком ТЗ. Пункт 8.2 цих правил містить перелік документів, які страхувальник надає страховій компанії для укладення договору, серед яких відсутній акт огляду. При цьому п.8.3 правил передбачає, що при страхуванні ТЗ перед укладанням, поновленням чи зміною умов договору страхувальник зобов’язаний надати страховику ТЗ та додаткове обладнання для огляду.

34. Зазначеному кореспондують положення п.9.2.6 правил, якими передбачений обов’язок страхувальника при укладанні договору забезпечити представнику страховика можливість огляду ТЗ. Крім того, відповідно до п.9.2.18 правил страхувальник зобов’язаний надати ТЗ для огляду, проведення розслідування або експертного дослідження страховику під час укладання договору, після настання страхового випадку, під час або після закінчення відновлювального ремонту, та в інших випадках на вимогу страховика протягом дії договору.

35. З наведеного вбачається, що огляд ТЗ та складання відповідного акта огляду обов’язково передує укладенню договору страхування. Як правильно зазначила страхова компанія, такі дії мають на меті визначення стану ТЗ для наступного встановлення розміру збитків у разі настання страхового випадку та є способом захисту від здійснення необґрунтованих виплат, пов’язаних з пошкодженнями ТЗ, що мали місце до укладення договору. Виконання зазначеної умови не залежить від поведінки лише страховика або страхувальника, натомість є результатом узгоджених дій сторін договору.

36. Кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об’єктивно оцінювати ситуацію. При встановленні наявності обману суд має враховувати стандарт поведінки розумного учасника обороту, який наділений схожими характеристиками зі стороною — учасником відповідних правовідносин. Якщо обидві сторони правочину є суб’єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти оцінки ризиків від дій, які передують укладенню угоди, є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або страхова компанія та споживач послуг страхування. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (пп.36, 37 постанови ВС від 27.01.2021 у справі №910/17876/19) <...>.

39. Натомість суди не встановили, а страхова компанія не довела, що вона вживала заходів для виконання вимоги Правил страхування щодо обов’язкового огляду ТЗ, а невиконання такої вимоги є наслідком цілеспрямованих дій/ бездіяльності скаржника.

40. Страхова компанія допустила укладення договору без попереднього проведення огляду ТЗ. Після цього приймала від ПП «Транс Логістик» виконання його зобов’язань за договором — сплату страхових платежів. У зв’язку з цим у скаржника були обґрунтовані підстави очікувати виконання страховиком його зобов’язань за таким договором — відповідних виплат у разі настання страхового випадку. Відмовивши в подальшому у виплаті страхового відшкодування у зв’язку з відсутністю акту огляду, страхова компанія фактично поставила ПП «Транс Логістик» (який не є професійним учасником ринку страхування) у завідомо невигідний стан.

41. Така ситуація не є винятковою та не свідчить про допущення сторонами договору помилки / необачності при його укладенні. Зокрема, як зазначило ПП «Транс Логістик» у касаційній скарзі, наразі суди розглядають ще принаймні 31 справу з тим ж сторонами та з практично аналогічним предметом. Тому поведінка страхової компанії щодо укладення договору без попереднього проведення огляду ТЗ та складання акту не відповідає принципу добросовісності відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦК, а є зловживанням правом з боку страховика, яке спрямоване на завдання шкоди страхувальнику (ст.13 ЦК).

42. ВС неодноразово зазначав, що добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК) — це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі — «nonconcedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (п.91 постанови Великої палати ВС від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови ВС від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).

43. Ураховуючи викладене, ВС бере до уваги доводи скаржника про те, що відмова здійснювати страхове відшкодування взагалі (лише з причини відсутності акту) у цій справі не співмірна з метою страховика щодо отримання захисту від необґрунтованих виплат, пов’язаних з пошкодженнями ТЗ, що мали місце до укладення договору. Тому ВС вбачає необхідність застосувати до спірних правовідносин принцип заборони суперечливої поведінки, який базується на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці, а також ст.13 ЦК про заборону зловживання правами (аналогічна правова позиція викладена в постанові ВС від 30.11.2021 у справі №910/4224/21)».

41. Зважаючи на викладене та беручи до уваги предмет, підстави позову, нормативно-правове регулювання та обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а також суб’єктний склад сторін у справі №910/133/21, що розглядається ВС, та у справі №910/4296/21, колегія суддів зазначає, що правовідносини в обох цих справах є подібними. А тому, оскільки постанову ВС у справі №910/4296/21 прийнято після подання касаційної скарги у цій справі, переглядаючи у касаційному порядку рішення у даній справі, колегія суддів КГС, в силу приписів ч.4 ст.300 ГПК, вважає за необхідне врахувати правові висновки, викладені у наведеній постанові ВС, підстав для відступу від якої колегія суддів не вбачає.

42. При цьому колегія суддів зазначає, що наведені вище у цій постанові висновки судів першої та апеляційної інстанції (пп.3—4 цієї постанови) суперечать правовим висновкам, викладеним у постанові ВС від 10.12.2021 у справі №910/4296/21, яка ухвалена в аналогічній справі та враховуються Судом в силу приписів ч.4 ст.300 ГПК. У зв’язку з цим, Суд зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права на підставі наданих доказів, що є підставою для скасування ухвалених судових рішень у цій справі.

43. Разом із цим, ураховуючи, що відповідач не надавав заперечень по суті заявлених вимог щодо суми, яку ПП «Транс Логістик» просить стягнути, ВС вважає за можливе ухвалити нове рішення про задоволення позову в розмірі заявлених позивачем вимог у сумі 1198480,95 грн. <…>.

Керуючись стст.300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК, ВС

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ПП «Транс Логістик» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 29.03.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 у справі скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким позов ПП «Транс Логістик» задовольнити.

4. Стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ПП «Транс Логістик» 1198480,95 грн., 17977,21 грн. відшкодування судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді першої інстанції, 26965,82 грн. відшкодування судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, та 35954,42 грн. відшкодування судового збору, сплаченого за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

5. Доручити ГСК видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.