Як подання неправдивих відомостей впливає на виплату страхового відшкодування — ВС

Коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності.

Виходячи з такого принципу, Касаційний цивільний суд, скасовуючи постанову апеляційного суду і залишаючи в силі рішення суду першої інстанції у справі №357/13500/18, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі особа звернулася з позовом до ПАТ «Страхова група «ТАС» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування.

Згідно із заявою позивачки до ЄРДР було внесено відомості щодо факту незаконного заволодіння застрахованим транспортним засобом марки CASE ІН MAGNUM 340, який був викрадений невідомою особою. Проте відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування.

Суд першої інстанції відмовив у позові через неможливістю визнати страховим випадком «незаконне заволодіння» подію, яку слідчий кваліфікував як «самоправство». Адже трактор був переданий позивачем іншій особі добровільно для використання, але яка надала неправдиві відомості щодо обставин його втрати.

Суд апеляційної інстанції позов задовольнив, зазначивши, що ні відповідачем в запереченнях, ні в матеріалах кримінальної справи не міститься даних про те, що застрахований ТЗ знайдений, а тому доводи позивачки про його викрадення не спростовані.

Своєю чергою, КЦС нагадав, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням принципу добросовісності, який не може бути обмежений певною сферою (див. постанову ОП КЦС від 11.12.2023 у справі №463/13099/21 та від 19.02.2024 у справі №567/3/22). У Дигестах, наприклад, вказувалося, що juris praecepta sunt haec: honeste vivĕre, altĕrum non laedĕre, suum cuīque tribuĕre (норми закону полягають в наступному: жити чесно, не ображати інших, кожному віддавати по заслугах).

КЦС зауважив, що змусити жити за принципами навряд чи можливо. Але коли виникає судовий спір, то учасники цивільного обороту мають розуміти, що їх дії (бездіяльність) чи правочини можуть бути піддані оцінці крізь призму справедливості, розумності, добросовісності.

Відповідно до правової позиції, що міститься в постанові ВСУ від 23.04.2012 у справі №6-101цс11, «обов’язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає».

З огляду на це, КЦС констатував, що суд першої інстанції врахував, що в договорі страхування причинами відмови у виплаті страхового відшкодування є подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про факт, причини, обставини настання страхового випадку. За таких обставин суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову.

Закон і Бізнес