Битий небитого везе

Прокурор провчила керівництво, яке накладає нечіткі резолюції

Поки процесуальний керівник відпочивав через нескладені іспити, прокурор мусила відповідати за провадження, в якому брала формальну участь. Керівники схибили при формулюванні резолюції, однак підлегла все одно мала б понести відповідальність.

Укриття від обліку, і не лише

На прокурора Житомирської окружної прокуратури Наталію Яричевську поскаржився керівник Житомирської обласної прокуратури. Мовляв, Галицький районний суд Житомирської області постановив обвинувальний вирок, і вивчення його законності доручили Н.Яричевській. Чинний старший групи прокурорів Людмила Кучер перебувала у відпустці, у той час як обвинувачена просто входила до складу групи прокурорів у даному провадженні. Натомість Н.Яричевська не склала висновок, не передала його керівнику обласної прокуратури, а також не внесла апеляційної скарги. На думку скаржника, вирок був очевидно незаконним, проте набрав законної сили.

В іншому випадку жінка своєю постановою виділила в окреме провадження матеріали досудового розслідування, що, на думку скаржника, свідчило про укриття нею від обліку особливо тяжкого кримінального правопорушення. Тобто прокурор кваліфікувала злочин як нетяжкий, що вплинуло на строки досудового розслідування, і врешті суд прийняв рішення про закриття провадження, а обвинувачений не поніс покарання повною мірою.

У засіданні Н.Яричевська пояснювала «дисциплінарникам», що не була процесуальним керівником у ключовому провадженні, крім того, не забезпечувала підтримання публічного обвинувачення: «Відповідальність має нести старший групи прокурорів. Я ж, отримавши копію вироку, не опрацювавши його, відклала».

Щодо виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження в ЄРДР, прокурор пояснювала, що вона помилково визначила дублікатом раніше зареєстроване кримінальне правопорушення.

Стосовно першого епізоду доповідач Павло Отвіновський роз’яснював, що вирок набрав законної сили, тож оцінювати його не має права ніхто, серед іншого і скаржник. Тут немає підстав для притягнення до відповідальності. Однак і щодо другого епізоду в діях прокурора умислу не встановили.

Формальна відповідальність

Очільник відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Андрій Гнатів цікавився, чи усвідомлює «відповідач», що в результати її бездіяльності вирок набрав законної сили. «Мені не було доручено здійснювати оцінку цього вироку. Участі в кримінальному провадженні я не приймала, не була обізнана щодо обставин злочину, обставин справи, мотивів суду. Так сталося», — відповідала прокурор.

Мовляв, від неї не вимагалося «вивчити законність прийнятого рішення». У резолюції було застосовано формулювання «до відома». «Тому я могла розцінювати це будь-як». При цьому прокурор не стала з’ясовувати в керівництва, що воно мало на увазі.

Н.Яричевська наголошувала, що, будучи у складі групи прокурорів, вона несла «формальну відповідальність» за процесуальне керівництво. Тобто учасники групи виконують певні дії саме за дорученнями старшого групи. Орган цікавився, чому за відсутності процесуального керівника та не вжила жодних заходів. «Я зробила логічний висновок, що на оголошенні вироку був інший прокурор. Тож уважала, що мені не було доручено оцінити цей вирок».

«Відповідачка» зазначала, що, якби вона була на оголошенні вироку, несла б відповідальність за подальші дії. Проте вже згодом вона дійшла думки, що необхідно було скласти даний висновок, «знайти, почитати, почати з нуля цікавитися провадженням».

Щодо дублікатів зазначеної справи в ЄРДР Н.Яричевська пояснювала, що то була технічна помилка. Мовляв, вона мала визначити, який з епізодів є дублікатом, і помилково визначила не той. «Ви вирішили провчити керівництво, як правильно писати резолюцію?» — цікавилися «дисциплінарники».

Також орган з’ясовував, чи вивчила прокурор вирок тепер, хоча б для того, аби зрозуміти, у чому її звинувачують. І чи були підстави для внесення апеляційної скарги. «Вирок стосувався ч.1 ст.309 Кримінального кодексу, і я вважаю, що підстав для апеляційного оскарження не було».

Також орган зазначав, що інший епізод кваліфікувався за ч.2 ст.307 КК і передбачав до 6 років позбавлення волі (розповсюдження наркотичних засобів, а саме — канабісу). Прокурор відповіла, що за дане правопорушення особа понесла відповідальність. Крім того, після її неправильного виділення злочин нині все ж розглядається Коростенським районним судом.

Дехто не пройшов відбір

Представник скаржника свідчив «дисциплінарникам», що вирок стосовно ключової справи в суді оголосили без присутності прокурорів, а дебати проходили за участі безпосереднього процесуального керівника. Мовляв, Л.Кучер, беручи участь у конкурсі, не пройшла відбір на 2-му етапі, тож не була призначена в окружну прокуратуру, що запрацювала з 15 березня.

«Дисциплінарники» цікавилися в представника скаржника, як би він інтерпретував резолюцію щодо вироку. Той повідомляв, що процесуальний керівник просив для обвинуваченого 6 років позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

«Резолюція «до відома» передбачає, що прокурор має вивчити вирок, скласти й направити висновок протягом 3 днів до вищої інстанції», — уточнював орган. Зокрема, А.Гнатів з’ясовував, що саме дало скаржнику таким чином тлумачити резолюцію «до відома». Представник обвинувачення пояснював, що прокурор мала б урахувати позицію керівника групи прокурорів.

Однак представник органу від суддів Михайло Цуркан озвучив резонне питання: «Як пов’язати дії або бездіяльність Н.Яричевської з необхідністю активних дій, виходячи зі змісту резолюції? Чим вона була зобов’язана керуватися, аби вивчити, внести, скласти і направити відповідну довідку?»

Вийшовши з окремої кімнати, орган проголосив, що закриває дисциплінарне провадження. І це, на жаль, далеко не перший випадок, коли прокурорам доводиться віддуватися за колег, котрі не спромоглися пройти відповідне оцінювання в органах прокуратури. Скільки ще «двієчників» поскаржиться на своїх підлеглих? Про це читайте в наступних числах «ЗіБ».