Один на двох не ділиться

Як визначити спосіб участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо

Дитина — не банківський актив, а тому поділити порівну її увагу не виходить. Визначення графіка побачень ускладнюється ще й конфліктами між членами колишнього подружжя. Знайомимося з аналізом свіжої практики Херсонського апеляційного суду.

Базові принципи

У ст.18 Конвенції про права дитини від 20.11.89, ратифікованої Україною 27.02.91, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Також установлено, що найкращі інтереси дитини є предметом основного піклування батька й матері.

На рівні міжнародно-правового регулювання та актів внутрішнього законодавства визначено право кожної дитини, яка проживає окремо від батьків або одного з них, на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів, на безперешкодне спілкування між собою, що забезпечує гармонійний розвиток дитини та відповідає її найкращим інтересам.

Тож той з батьків, хто проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

При цьому згідно з положеннями конвенції та приписами національного законодавства вирішення всіх питань за участю дітей та вчинення всіх дій щодо них має визначатися найкращими інтересами дитини.

Так, у §54 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага. Тому особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При цьому варто пам’ятати, що визначений спосіб участі в спілкуванні та вихованні дитини не є постійним, а може бути змінений у зв’язку зі зміною обставин. Це стосується в тому числі віку дитини, налагодження відносин між нею та тим з батьків, хто проживає окремо, порозуміння батьків дитини в питаннях щодо спілкування з нею того з батьків, хто проживає окремо.

Конфлікт без свідка

Так, у справі №766/3045/17 за позовом про встановлення часу спілкування з дитиною батько просив установити графік побачень і вільного спілкування з дитиною без присутності матері. За зустрічним позовом матір дитини просила встановити побачення доньки з батьком в її присутності.

Херсонський апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про визначення спілкування батька з малолітньою донькою за відсутності матері. Адже, як установлено судом, психологами, органами опіки та піклування, сторони мають украй конфліктні відносини. На думку апеляційного суду, найкращим інтересам дитини відповідає убезпечення її від спостерігання за конфліктами між батьками.

Колегія суддів апеляційної інстанції окремо наголосила, що положення про рівність прав та обов’язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини. У справах щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору із цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Тож, вирішуючи питання про встановлення такого способу участі у вихованні для одного з батьків, який постійно не проживає з дитиною, як регулярні особисті спілкування, та необхідності визначення особистого спілкування одного з батьків з дитиною в присутності іншого, суд ураховує всю сукупність обставин конкретної справи.

У справі №661/5102/20 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі одного з батьків у її вихованні суд апеляційної інстанції встановив таке.

Стосунки сторін не є безконфліктними, непорозуміння між ними виникають саме з приводу порядку та способу участі позивача у вихованні спільної малолітньої дитини. А для останньої в силу її віку та розвитку конфлікти між батьками мають психотравмуючу дію. Адже така поведінка найближчих людей позбавляє її відчуття захищеного та безпечного середовища. Тому в інтересах усіх учасників сімейних відносин, а в першу чергу в інтересах дитини, за відсутності даних щодо негативного впливу батька на неї основне спілкування дитини з батьком має відбуватися без присутності матері.

Водночас колегія суддів Херсонського апеляційного суду звернула увагу на те, що психоемоційний контакт між позивачем та його малолітнім сином на цьому етапі їх стосунків не є таким, який був би достатнім для їх окремого самостійного спілкування. Тому апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо необхідності присутності матері на перших побаченнях батька та сина. Проте строк такої участі в один місяць, на думку колегії суддів, не є достатнім для налагодження самостійних стосунків, і його слід збільшити до 3 місяців, що буде відповідати найвищим інтересам дитини.

Такий висновок з врахуванням певних відмінностей в обставинах справ відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом (рішення у справі №487/2621/17).

Канікули без мами

У ще одній справі (№766/11784/16-ц) суд першої інстанції визначив порядок спілкування батька з дитиною з установленням адаптаційного періоду строком на 4 місяці. Мати дитини в апеляційній скарзі оскаржила рішення суду в частині перебування дитини з батьком під час літніх канікул без супроводу матері та просила збільшити адаптаційний період до одного року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених цивільним процесуальним законодавством, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованими висновки місцевого суду. Зокрема, колегія суддів Херсонського апеляційного суду зазначила, що суд першої інстанції, визначаючи способи участі батька в спілкуванні та вихованні 11-річної дитини, дав системну оцінку фактам та обставинам у справі, зокрема врахував у першу чергу інтереси дитини, її вік, психоемоційний стан, відносини батьків, тривалість неспілкування з батьком, бажання дитини щодо присутності матері при зустрічах та врахував принцип рівності прав батьків у вихованні.