«Троянська» анкета

Прокурора не стали карати за технічні збої в системі декларування

Маленька неправда в документі переросла для прокурора в 3 слухання справи та 2 провадження. Проте ні суд першої інстанції, ні дисциплінарна комісія, ні Вища рада правосуддя не побачили недоброчесності, а сам державний обвинувач — неправди.

Без складу та події

До Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла скарга на Максима Трояна з луганської прокуратури. Скаржник запевняє: в анкеті доброчесності прокурор підтвердив, що своєчасно подав декларацію, хоча зробив це із запізненням на 5 днів.

Прокурор Луганської області направив на адресу НАЗК відповідне повідомлення. Працівники поліції склали протокол за ст.172⁶ Кодексу про адміністративні правопорушення.

Справа потрапила до Сєвєродонецького міського суду Луганської області. Проте через відсутність складу та події правопорушення її закрили.

Генеральна інспекція ГПУ вирішила не залишати проступок без реагування та притягнути прокурора бодай до дисциплінарної відповідальності. КДКП відкрила справу.

Згідно з розслідуванням у 2017 році М.Троян відредагував декларацію на сайті НАЗК, не підтвердивши цього електронним підписом. У зв’язку з технічним збоєм оприлюднення декларації не відбулося.

Також з’ясувалося, що анкета доброчесності прокурора містила недостовірні відомості. Однак довести подання неправдивих даних КДКП не змогла. Тому провадження закрили.

Недоведена неправда

Скаржник не здався й написав заяву до ВРП. «М.Троян надав недостовірні відомості. За результатами заповнення анкети склали довідку, яка вказує, що ця особа не пройшла перевірки доброчесності, оскільки збрехала», — заявив представник заявника Віталій Плекан.

На його думку, щоб притягнути до відповідальності служителя Феміди, потрібно довести, що він подав неправдиві дані навмисно. Коли ж мова йде про прокурорів, самого факту помилки достатньо, щоб покарати.

Саме про це свідчить, на думку В.Плекана, постанова Великої палати Верховного Суду від 20.11.2018. У ній ідеться про те, що неподання, несвоєчасне подання анкети доброчесності прокурором без поважних причин або подання анкети, в якій прокурор не засвідчує правильності тверджень, указує на невиконання обов’язків.

«Тобто, на думку Генінспекції, я мав написати, що несвоєчасно подав декларацію?» — парирував М.Троян.

«Це все сталося через мій переїзд і неналежну роботу реєстру. Я неодноразово входив у систему на новому місці, але вона не відповідала. Приїхавши до Новограда-Волинського, я все ж таки це зробив. Але потім виявив, що моєї декларації на сайті нема. Довелося надіслати ще раз. І хоч я неодноразово давав пояснення, на мене склали протокол. За відсутності події суд справу закрив», — повідомив держобвинувач.

Член ВРП Вадим Беляневич заперечив: «Представник ГІ ГПУ не стверджує, що ви винні в скоєнні правопорушення. Ідеться про те, що факт несвоєчасного подання ви мали відобразити в анкеті доброчесності».

Проте М.Троян заперечив: «Чому я маю таке писати, якщо мене виправдав суд? Я не визнаю, що подав декларацію несвоєчасно!»

Крім того, на його думку, у викладенні справи припустилися помилки. Там говориться, що на відсутність декларації в базі вказали інші, а він стверджує, що самостійно зайшов на сайт і серед декларацій не виявив своєї. Дізнавшись про це, відразу виправив помилку й надіслав документ повторно.

Члени ВРП підтримали рішення КДКП й закрили провадження. Адже збої в роботі системи декларування трапляються щорічно, особливо — ближче до останньої дати їх подання. І навряд чи можна карати людину за технічні негаразди, які не здатен усунути орган, що відповідає за належне функціонування електронного звітування.

Схоже, програмне забезпечення й робота сайтів в Україні залишають бажати кращого. Тиждень тому суддя скаржилася на програмне забезпечення, через що ухвали доводиться виготовляти заздалегідь, бо вони довго завантажуються. Є надія, що все виправить запуск Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. А можливо, це додасть нових приводів для скарг і дисциплінарних проваджень.