Юристам варто готуватися до ситуацій, які навіть для найдосвідченіших можуть скластися вперше
Кодекс з процедур банкрутства, ухвалений 18 жовтня 2018 р., породив нову форму відносин у цій сфері, кардинально змінивши правила. Одним із ключових завдань розробників КПБ було створення правових конструкцій, покликаних значно спростити процедуру, зокрема підвищити ефективність заходів щодо задоволення вимог кредиторів, а також значно зменшити коло можливих дій боржників, спрямованих на затягування процесу та зловживання.
Спрощене відкриття провадження
Так, пропонується спрощена процедура ініціювання банкрутства. Серед підстав, за яких суд зможе відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, кодекс передбачає лише дві: погашення боргу або наявність спору про право. Натомість для відкриття провадження достатньо визнаної та неоскарженої претензії або подання заяви та чинного рішення суду, яким визнано наявність боргу.
Разом з тим такий стислий формат ініціювання банкрутства приховує в собі й деякі недоліки. Так, між стадіями від прийняття заяви до відкриття провадження суд не уповноважений перевіряти факт неплатоспроможності боржника, що в принципі складно буде здійснити й надалі за відсутності підтверджуючих документів чи експертних висновків.
На противагу цьому суд зможе закрити провадження у справі про банкрутство за умови невстановлення ознак неплатоспроможності. Перевіряти ці ознаки суд матиме змогу на будь-якому етапі розгляду справи. Очевидно, такі повноваження впливатимуть на передбачуваність процедур банкрутства та зможуть бути використані для маніпуляцій.
Зменшення тривалості процедур
Одним з найбільш прогресивних положень КПБ по праву вважається скорочення строків у рамках процедур банкрутства. Крім безпосереднього зменшення тривалості процедури, законодавець установив негативні наслідки для боржника у зв’язку зі спливом визначених строків.
До прикладу, 170 днів дається боржнику на врегулювання вимоги кредитора про запровадження санації або обрання процедури ліквідації. Цей та інші строки спливають автоматично та встановлені таким чином, що продовжити їх не вправі навіть суд.
Отже, перевагу в цьому випадку дістануть кредитори, особливо заставні, які матимуть змогу звернути стягнення на майно, яке перебуває в заставі, поза процедурами банкрутства за умови спливу зазначеного 170-денного строку.
Без касаційного оскарження
Крім того, значно скорочена кількість проміжних рішень та ухвал, які можна оскаржити до Верховного Суду. Більшість із процесуальних рішень суду тепер набуватиме остаточної чинності після апеляційного розгляду та не підлягатиме оскарженню надалі.
На мій погляд, використані механізми дійсно сприятимуть набагато швидшому розгляду справ про банкрутство: тепер можна очікувати, що такі процедури будуть завершені за рік або навіть раніше. Нині надзвичайно болючими для всіх сторін процесу є справи, розпочаті ще 5, а то й 10 років тому. Боржники, які перебувають під дією мораторію, продовжують вести господарську діяльність та при цьому не погашають боргів. У свою чергу кредитори не можуть отримати задоволення своїх вимог, попри рішення суду, яке набуло законної сили, та відкриття виконавчого провадження.
За новими правилами, процедура банкрутства матиме більш прокредиторський характер, а її тривалість перестане бути вигідною для боржників: якщо останні не вирішать питання власної неплатоспроможності в установлені строки та не вчинять дій для сприяння процедурі, запобігти ліквідації, а отже, і потенційній втраті всього майна стане майже неможливо. Тому нарешті кредитори зможуть реалізувати свої вимоги в рамках законної процедури.
Зловживання з арбітражним керуючим
Описуючи переваги кодексу, зверну увагу й на ті його положення, які не зовсім підтримують загальний вектор забезпечення ефективності процедур банкрутства. Ідеться про можливі зловживання в процедурі обрання арбітражного керуючого. На першому етапі вона здійснюється в рамках автоматизованої системи. Якщо жоден із кандидатів не підтвердить можливості своєї участі, право призначення арбітражного керуючого переходить до суду.
Проте КПБ не передбачає чіткого переліку критеріїв для здійснення судом такого вибору. Більше того, комітет кредиторів матиме змогу без аргументації причин відхилити пропозицію суду щодо призначення арбітражного керуючого. Очевидно, такий механізм загрожує значно затягнути процес уже на початковій стадії.
Усі спори — в один суд
Не менш спірним є положення щодо процедури розгляду спорів із боржником. Так, з метою формування єдиного підходу в рамках одного процесу всі спори, пов’язані з процедурою банкрутства, мають розглядатися судом, який і веде справу про банкрутство.
У більшості випадків можна стверджувати, що такий порядок дійсно сприяє швидшому вирішенню всіх спірних питань. Однак зауважимо наявність норми, яка передбачає, що позов стосовно боржника, який почав розглядатися до відкриття провадження у справі про банкрутство, має бути передано на розгляд до суду, який відкрив останню.
Такий порядок є досить суперечливим, адже в рамках позовного провадження могли бути з’ясовані майже всі значущі обставини, а при переданні до іншого суду розгляд розтягується ще на кілька місяців. Якщо ж ознак неплатоспроможності встановлено не буде, справу знову повернуть до першого суду для розгляду в рамках позовного провадження від самого початку.
Наближення до прецедентної практики
Оперуючи 20-річною практикою слухання справ, які стосуються сфери банкрутства, можу стверджувати, що в кожному значному нормативно-правовому акті, як би детально він не був прописаний, часто трапляються положення, які юристи-практики тлумачать по-різному. Більше того, навіть попри зразкову роботу нормотворців, за час, який проходить від моменту ухвалення акта, можуть відбутися події, регулювання яких не передбачено таким законом.
Тому на допомогу юристам має прийти судова практика, покликана розв’язати подібні проблеми. Проте новий підхід Верховного Суду, на відміну від позицій його попередника, спрямований на відмову від традиційних узагальнювальних постанов Пленуму. Натомість ВС віддає перевагу формуванню практики шляхом ухвалення рішень, які за своєю суттю наближені до своєрідних прецедентів. Саме такі рішення й стануть у пригоді юристам, котрі супроводжуватимуть процедури банкрутства вже за новими правилами та стикатимуться з окремими складнощами.
Отже, всі зацікавлені учасники юридичної спільноти вже передчувають реалізацію положень кодексу. Однак чи відповідатиме нова філософія процедури банкрутства очікуванням та чи покращить її застосування бізнес-середовище — покаже час. Але юристам уже варто готуватися до ситуацій, які навіть для найдосвідченіших можуть скластися вперше.
Ініціювати процедуру банкрутства буде доволі просто, але суд зможе закрити провадження, якщо не виявить ознак неплатоспроможності.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!