15 побачень з лобістом

Виявляється, у суспільстві вже давно існує «запит» на те, аби мати легальну можливість впливати на діяльність органів влади у сфері нормотворчості. Й, принагідно, знати, хто, на кого та яким чином впливає. А це неможливо без законодавчого закріплення лобізму.

Група нардепів, яка запропонувала проект закону «Про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб’єктами владних повноважень» (№7129), переконує: якщо лобістські контакти відбуватимуться прозоро та під звіт, це зменшить корупційні ризики. Та ще й держбюджет начебто поповниться від податків з такого виду підприємницької діяльності.

Втім, сам текст проекту не містить нічого особливого крім традиційного набору з визначення термінів, реєстру для лобістів та санкцій за порушення, яких припускатиме такий підприємець.

Звісно, є й обмеження. Наприклад, впливати на чиновників-нормотворців дозволятиметься тільки професійним лобістам, які не повинні заробляти гроші жодним іншим видом діяльності. Тобто, йдеться фактично про створення такої собі групи, на яку будуть замикатися усі фінансові потоки замовників, які зацікавлені у просуванні того чи іншого акту.

Прикметно, аби полегшити життя лобістів, проект зобов’язує суб’єктів владних повноважень, включаючи Президента, Уряд і самих нардепів) «виділяти в робочий час не менше 15 год. на місяць для комунікації з суб’єктами лобіювання, а також звітування про лобістський контакт». Тобто два робочі дні щомісяця відбуватиметься обов’язкові побачення з просувачами приватних інтересів.

А якщо контакт з чиновником не принесе лобісту задоволення, він може організовувати замовну публічну акцію, включаючи «спонукання» до участі в ній. Отже, платити гроші за пікет можна буде у межах закону. І, не виключно, що паралельно утворяться й товариства професійних мітингувальників, які на договірних засадах будуть забезпечувати масовість таких акцій. І ніякої політики, просто бізнес.