У Верховного Суду нагромадилися запитання до «конституційників». Тому перше засідання Пленуму ВС вирішили присвятити конституційності положень одразу трьох законодавчих актів.
Насамперед «верховники» знову звернули увагу на норми ч.2 ст.1, пп.7—9 ч.1, п.4 ч.2 ст.3 закону «Про очищення влади» від 16.09.2014 №1682-VІІ. Адже законодавець сам собі суперечить, наголошуючи, що люстрація проводиться на засадах верховенства права та з дотриманням презумпції невинуватості, і водночас безальтернативно визначає коло осіб, які, на його думку, причетні до протиправних дій за часів президентства Віктора Януковича. А це йде врозріз із положеннями стст.61, 62 Конституції. До того ж закони не мають зворотної дії в часі.
Є питання у ВС і щодо внесення до списку люстрованих окремих категорій держслужбовців. Зокрема, це стосується керівників підрозділів органів прокуратури, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, податкової та митної служб, а також голів місцевих державних адміністрацій усіх рівнів та їхніх заступників.
Утім, це подання, швидше за все, матиме такі ж перспективи, як і попередні. Нагадаємо: 3 звернення щодо тих самих та інших положень закону №1682-VІІ розглядаються в КС із 2015 року.
У поле зору ВС потрапила й ст.3 закону «Про санкції» від 14.08.2014 №1644-VII, що визначає підстави та принципи для застосування обмежувальних заходів. Адже в ній не згадується Конституція, ст.8 якої вимагає, аби закони та інші нормативно-правові акти приймалися на її основі.
Щоправда, за нинішніх умов сама постановка такого питання є вибухонебезпечною. Адже бере під сумнів акти, ухвалені на підставі зазначеного закону.
Третє подання стосується закону «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Адже у 2016 році до нього додали ч.3 ст.13, де визначено перелік документів, що повинні містити чип з інформацією. Через це з усіх громадян, які отримують, наприклад, паспорт, в обов’язковому порядку знімають відбитки пальців. Від КС очікують відповіді, чи не є така вимога втручанням в особисте життя людини всупереч ст.32 Конституції.
Про те, які подання здобули підтримку Пленуму ВС, читайте в наступному числі «ЗіБ».

Матеріали за темою
Ненормативні акти, синоніми до правовладдя та політичний характер — що не так з «абеткою» від Голови ВР
в„–7 (1565), 19.02—25.02.2022
Чому не вдалося пролобіювати закон про лобізм в Україні?
в„–11 (1517), 13.03—19.03.2021
Новий орган зможе потопити патентних тролів, але втратити право на міжнародну попередню експертизу
в„–10 (1464), 14.03—20.03.2020
Адвокати назвали умови за яких господарські суди залишаться без справ
в„–43 (1445), 02.11—08.11.2019
Річниця диктаторських законів 16 січня: прийнято майже все, тільки набагато гірше, — думка
16.01.2019
НПА доводитимуть до відома населення з голосу та в кліпах
в„–40 (1390), 06.10—12.10.2108
Чи може ВРУ змінити волю народу та обставини минулого
в„–36 (1386), 08.09—14.09.2018
У ВР обурилися, що зміни до кодексів ідуть причепом до законів
в„–13 (1363), 31.03—06.04.2018
Президенту віддали право подати закон про антикорупційний суд
в„–50 (1348), 23.12—29.12.2017
Нардеп вказав, що не так із процесуальною реформою
в„–50 (1348), 23.12—29.12.2017
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!