Голова РСУ, суддя ВСУ Валентина Сімоненко:

«Через законодавчі прогалини оцінка відповідності кандидатів вимогам до членів ВРП лягає на плечі з’їзду»

Напередодні XIV з’їзду суддів «ЗіБ» вирішив дізнатися, чи готові володарі мантій до заходу, чи не виникають певні організаційні труднощі. Із цими питаннями ми звернулися до голови Ради суддів, судді Верховного Суду України Валентини СІМОНЕНКО. Вона розповіла, чому нині недоцільно переобирати склад РСУ, що під час обрання членів Вищої ради правосуддя делегатам з’їзду доведеться враховувати чимало нюансів. А після форуму служителів Феміди, швидше за все, необхідно буде змінювати законодавство.

«Варто трохи почекати й в жовтні — листопаді обрати повноцінний склад РСУ»

— Валентино Миколаївно, найважливішим питанням, яке має розглянути з’їзд суддів, буде кадрове — обрання членів ВРП. Вакансій усього 6, а претендентів 44. Вас здивувала така кількість охочих зайняти ці крісла? Чим можна пояснити таку велику увагу до вільних посад у цьому органі?

— Відверто кажучи, така кількість мене дійсно здивувала. Напевно, у кожного є власні мотиви для зайняття посади у ВРП. Уперше в державі створений орган, який не тільки притягатиме суддів до дисциплінарної відповідальності, а й перейматиметься питаннями незалежності, бюджету, виконуватиме представницькі функції судової влади, частково організовуватиме роботу судів шляхом затвердження певних нормативних документів.

ВРП буде займатися й кадровою політикою: при ній створюється комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя. Вона, зокрема, призначатиме голову Державної судової адміністрації та його заступників. Тому робота у ВРП престижна. Не дивно, що судді хочуть працювати в цьому органі. Водночас ця робота відповідальна. Кандидати на посади членів Ради повинні розуміти це.

Напевно, не останній чинник — зарплата представників ВРП.

— Серед переліку питань порядку денного з’їзду є обрання суддів Конституційного Суду…

— Спочатку ми хотіли змінити порядок денний та виключити це питання. Адже, коли формували перелік питань, які має вирішити з’їзд, сподівалися, що буде прийнятий закон «Про Конституційний Суд України». Але не так сталося, як гадалося.

Водночас відповідно до ст.148 Конституції відбір кандидатів на посаду судді КС має здійснюватися на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. Стосовно конкурсних засад хотілося б сказати, що саме РСУ та суддівська спільнота започаткували обрання суддів КС за такими принципами. Адже був прийнятий регламент призначення та звільнення суддів КС, в якому йшлося про такі конкурсні засади. У листопаді 2015 року ХІІІ з’їзд суддів уперше призначив суддю КС Віктора Кривенка саме за результатом конкурсу, який відбувся безпосередньо на з’їзді.

Однак у нас є тільки регламент, а в Конституції записано: судді КС обираються за процедурою, визначеною у законі. Регламент не закон.

У той же час до РСУ надійшли документи від кандидатів на посаду судді КС. Тому рада не виключила згаданого питання з порядку денного, залишивши його на розсуд з’їзду.

— У порядку денному форуму немає питання щодо обрання нового складу РСУ. Представники ради вважають, що строк каденції нинішнього складу закінчується восени 2017-го… Але ж у законі не встановлений термін повноважень РСУ.

— Не встановлений. Але є положення про РСУ, затверджене з’їздом суддів, в якому зазначено: рада працює між черговими з’їздами, які проводяться не менш ніж один раз на 2 роки. Тому РСУ має звітувати на черговому з’їзді, який відбудеться восени. Тоді й з’ясовуватимемо, чи необхідно переобирати членів ради.

— Чи може на березневому форумі законників постати питання щодо оновлення складу органу суддівського самоврядування?

— Може. Такі думки є. Однак я вважаю: зараз не зовсім своєчасно переобирати склад РСУ. І не тому, що дуже хочеться залишитися на посаді. У раді складно працювати в нинішні часи. А тому, що обрання до ВРП — організаційно складне питання з огляду на кількість кандидатів. Але ж з’їзд призначено лише на 2 дні з кількома питаннями у порядку денному.

— Нинішній склад РСУ не відповідає вимогам, передбаченим новою редакцією закону «Про судоустрій і статус суддів». Тому дехто вважає, що обов’язково потрібно обрати нових членів.

— Все ж таки думаю, що із цим потрібно зачекати. У будь-якому випадку восени ми повернемося до необхідності переобрання ради. Нині ситуація така: відповідно до закону до складу РСУ мають увійти по одному судді від вищих спеціалізованих судів та чотири судді Верховного Суду. Жоден із цих судів ще не створений.

— То можна ж обрати РСУ у неповному складі — 27 осіб.

— Тільки з представників місцевих та апеляційних судів. Але це буде критичний склад ради. Не знаю, чи буде змога забезпечити наявність кворуму.

— Якщо на з’їзді пропонуватимуть унести до порядку денного питання обрання РСУ, ви будете наводити аргументи проти цієї ідеї?

— Звичайно, буду. Як уже зазначала, це питання не на часі. Півроку нічого не вирішить. Думаю, не варто поспішати, треба трохи почекати й в жовтні — листопаді обрати повноцінний склад РСУ.

— Ви балотуватиметеся до ради?

— Поки що не знаю. Важко відповісти на це запитання. Зараз є інші, більш важливі питання, про які потрібно думати.

«Перш ніж прізвище кандидата до ВРП опиниться в бюлетені, він мав би пройти процедуру допуску»

— Чи виникають складні питання, що стосуються організації проведення форуму служителів Феміди?

— Найбільш проблемний момент — як організувати порядок денний таким чином, щоб кожна хвилина була оптимально використана. Найважливіше питання, яке має вирішити з’їзд, — обрання членів ВРП. Є дві категорії кандидатів. До першої належать ті, хто подав документи й обраний делегатом з’їзду (таких 25). Відповідно до закону вони автоматично включаються до бюлетеня для голосування. До другої — ті, хто подав відповідні документи, але не обраний делегатом. Згідно із законом «Про Вищу раду правосуддя» такі кандидати мають бути висунуті безпосередньо на з’їзді не менш як 20% обраних делегатів. Якщо їх підтримають, то включать до бюлетеня. Після цього відбудеться голосування. І воно буде непростим.

До речі, секретаріат ВРП має передати РСУ висновки про результати спеціальної перевірки кандидатів. Станом на 3.03.2017 ми їх ще не отримали. Не знаю, хто запропонував записати в законі «Про Вищу раду правосуддя» про необхідність надання таких висновків до обрання члена Ради. Раніше спецперевірка проводилася вже після обрання. Якщо до особи були зауваження, вона не складала присяги, не приступала до виконання обов’язків.

Зараз потрібно провести перевірку щодо 44 осіб, 38 з яких не будуть обрані. Кому потрібна така марна робота?

Крім того, тепер головуючий на з’їзді має поінформувати делегатів про висновки стосовно результатів спецперевірки щодо всіх 44 претендентів. Їх ще необхідно обговорити, поставити кандидатам питання, дати можливість відповісти на певні зауваження, якщо такі будуть.

Ми хочемо надіслати ці висновки як делегатам, так і претендентам до ВРП, аби вони не стали для них несподіванкою. Тоді зникла б потреба оголошувати документи на з’їзді. Це скоротить час обговорення питання.

Також секретаріат ВРП готує висновок про відповідність кандидата та його документів вимогам, установленим законом «Про Вищу раду правосуддя».

— Якщо хтось з кандидатів не відповідає вимогам, то його прізвище не вноситимуть до бюлетеня для голосування. Правильно?

— Ми розмірковували над тим, що потрібно робити, якщо стосовно кандидата надійшов негативний висновок про результати спеціальної перевірки або висновок щодо його невідповідності та документів, поданих ним, вимогам закону. Доцільніше було б, аби РСУ не виносила такої кандидатури на розгляд з’їзду. Однак у законі про це не йдеться. Зазначається тільки, що секретаріат ВРП готує 2 висновки та передає органу, який скликає з’їзд.

— А що ж з ними робити?

— У РСУ немає повноважень перевірити кандидатів до ВРП, викликати їх на засідання, попередньо вирішити питання про те, чи включати осіб з виявленими невідповідностями до списку претендентів до ВРП. Тому виходить: якщо претендент не відповідає вимогам, установленим для членів ВРП, його кандидатура все одно має виноситися на розгляд з’їзду.

— Але ж це безглуздо. Делегати можуть прийняти рішення не вносити прізвище такого претендента до бюлетеня?

— Можуть. Але знову ж таки прізвища кандидатів до ВРП, які є делегатами з’їзду, автоматично вносяться до бюлетеня для голосування. А якщо особа не відповідає вимогам? Якщо її прізвище внесли до бюлетеня і обрали членом ВРП? Що далі? Ми не знаємо. Ще будемо із членами РСУ думати над цими питаннями.

Написати в законі можна що завгодно, а як ці положення будуть працювати — велика проблема. Очевидно, потрібно виписувати процедуру, аби РСУ чи ВРП оцінювала подані претендентами документи, висновки про результати спецперевірки, вирішувала питання щодо того, чи виносити кандидатуру на розгляд з’їзду. Тобто, перш ніж прізвище кандидата до ВРП опиниться в бюлетені для голосування, він мав би пройти процедуру допуску. Нині ж через законодавчі прогалини оцінка відповідності кандидатів вимогам до членів ВРП лягає на плечі з’їзду. Так не повинно бути.

Напевно, після з’їзду будемо вести мову про необхідність унесення змін до законів «Про Вищу раду правосуддя», «Про судоустрій і статус суддів», щоб процедури обрання членів ВРП працювали належним чином. Адже в законі не враховано, як передбачені ним процедури будуть працювати на з’їздах.

— Але ж РСУ не може зараз рекомендувати делегатам форуму не голосувати за того чи іншого претендента на посаду члена ВРП?

— Не може.

— То що ж робити, аби делегати не обрали тих осіб, які не відповідають вимогам до членів ВРП?

— Необхідно пояснювати делегатам, що вони мають виважено поставитися до свого вибору, ретельно вивчити довідки щодо кожного кандидата до ВРП, які РСУ підготувала.

Відповідно до регламенту всіх кандидатів потрібно запросити на сцену, щоб їм поставили запитання. Більше того, якщо кандидат хоче виступити, він має на це право. Ми підрахували: якщо кожному претенденту дати на виступ по 2 хв., то таке знайомство триватиме 1,5 год. Це не враховуючи запитань.

Тому був організований захід, на якому кандидати могли розповісти громадськості та журналістам про себе. На жаль, не всі претенденти прийшли на зустріч. І знову ж таки з’їзд може перетворитися на майданчик для обговорення кандидатів. Це неправильно. Претенденти повинні пройти так звану процедуру обговорення ще до з’їзду.

«Багато хто із суддів не обізнаний з діяльністю РСУ»

— Як сприймають форум суддів самі служителі Феміди? Як суто формальний захід чи як зібрання, під час якого можна вирішити важливі питання?

— З’їзд — це не формальний захід, він впливає на процеси, які відбуваються в державі. Наведу приклад: у 2014-му ХІІ з’їзд суддів доручив РСУ розробити Стратегію розвитку судової влади на 2015—2020 роки. Рада її розробила. Частково положення цього документа ввійшли до Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015—2020 роки, затвердженої Президентом. Зараз реформування судової влади йде шляхом, у тому числі передбаченим у стратегії.

То чи є вплив з’їзду на процеси, які відбуваються в державі? Очевидно, що є.

Свого часу з’їзд доручив РСУ створити прес-центр судової влади. І він у нас є. Можливо, комунікація зі ЗМІ, громадськістю відбувається ще не на тому рівні, на якому хотілося б, але ж зрушення є.

Якщо проаналізувати ситуацію, то виходить, що РСУ реалізовує приблизно 90% рішень з’їзду.

— Коли зустрічаєтеся зі служителями Феміди, то вони висловлюють більше претензій до РСУ чи подяк? Можливо, підказують, на що раді потрібно звернути увагу у своїй роботі.

— Висловлюються різні думки. Як виявилося, багато хто із суддів не обізнаний з діяльністю РСУ.

— Не читають рішень?

— Так, не читають рішень, новин. От, наприклад, конституційна реформа триває вже 3 роки, але коли в одному з відряджень я розповідала про неї суддям, вони неначе чули про це вперше.

— Із чим пов’язана така необізнаність?

— Думаю, що з навантаженням. Судді адміністративної та господарської юрисдикції більше знають про те, що відбувається в судовій системі, в державі, в їхньому регіоні. Бо в них менше навантаження. Отже, вони мають час не тільки на розгляд справ.

Судді загальної юрисдикції настільки завантажені справами, що в них не вистачає не тільки часу, а й сил зайти в Інтернет, прочитати новини. Розповідаєш суддям: електронний суд створюється, адже в 2014 році РСУ прийняла таке рішення; ремонт приміщень суду проводиться, бо рада зобов’язала ДСАУ провести паспортизацію будівель; нормативи навантаження запроваджуються, щоб у майбутньому досягти того, аби судді розглядали однакову кількість справ. Вони, виявляється, цього не знають.

Потрібно їздити і розповідати суддям про те, що відбувається в системі. Але ж немає на це часу.

— Ви ж хотіли створити регіональні осередки ради.

— Так. Поки що ця ідея не сприймається політиками. Втім, думаю, вони все ж будуть створені. Відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» суддю, обраного головою чи заступником голови РСУ, можна відрядити на роботу до цього органу. Однак об’єктивно зараз немає такої можливості ні в мене, ні в заступника Богдана Моніча. З огляду на навантаження у ВСУ та критичний кворум у Судовій палаті у цивільних справах не можу піти працювати до ради і залишити 4-х колег сам на сам з усіма справами.

Ще з 2014-го я хочу 2—3 місяці виділити для того, щоб поїхати по країні та зайти до кожного суду, поговорити із суддями, щоб вони знали, що відбувається в системі. Ось недавно були у відрядженні у Рівненській та Волинській областях. Поговорили із суддями, і вони стали більш позитивно думати про майбутнє. У них з’явилася надія. Ми пояснювали, що ВККС зараз дуже завантажена, однак, як тільки завершиться конкурс до ВС, розпочнуться інші процедури: добору, кваліфоцінювання, рекомендації на посади суддів, у яких закінчились повноваження, тощо.

— У РСУ є члени, які представляють різні регіони, хоча й не всі. Чому вони не можуть бути глашатаями РСУ та проводити роз’яснювальну роботу?

— Знаєте, я можу переадресувати вам таке питання: чому вони не можуть? Навіть є рішення РСУ про те, щоб члени ради їздили по судах, розповідали про роботу органу суддівського самоврядування. Але ж не їздять. Напевно, це пов’язано не з одним фактором. Багато чого залежить від особистих здібностей члена РСУ: наскільки якісно та ефективно він може розповідати про діяльність РСУ, комунікувати. Не останню роль відіграє й те, чи є в члена РСУ вільний для цього час, матеріально-технічне забезпечення.

Ви ж знаєте, як до 2017-го фінансувалася судова система. На відрядження коштів не було. Судова система була забезпечена грішми на 40—50% від потреби. У цьому році цей рубіж подолано: судова система забезпечена фінансуванням на 73% від потреби. Тобто у членів РСУ з’явиться можливість поїхати у відрядження.

«Представникам РСУ потрібно бути обережними у висловлюваннях щодо конкурсу до ВС»

— Важко охопити в одному інтерв’ю багато тем. Але все ж таки одну оминути неможливо — конкурс до Верховного Суду. Чи бере в ньому участь РСУ?

— Ні. Хіба що в ролі спостерігача.

— Чи може РСУ висловити певну думку щодо кандидата на посаду судді ВС, яку можна долучити до досьє?

— У законі не йдеться про участь ради в цьому процесі.

— Але ж хто краще за РСУ знає володарів мантій?

— Так, погоджуюся. Проте тут є питання конфлікту інтересів. Наприклад, що стосується мене: я є головою РСУ, при цьому беру участь у конкурсі. Відтак балансу інтересів дуже складно дотриматися. От недавно була моя заява щодо використання атрибутів судової влади іншими особами, яке може бути розцінено як привласнення функцій судової влади. Жодного слова про те, чи необхідно оприлюднювати досьє кандидатів на посаду судді ВС, я не промовила. Адже вважала: якщо скажу про досьє, це вже буде конфліктом інтересів. Тому представникам РСУ потрібно бути обережними у висловлюваннях щодо конкурсу до ВС.

Водночас в органах судової влади завжди відбувається комунікація. Наприклад, закінчився перший тур іспиту. Члени РСУ розповіли мені про свої враження від його організації, висловили зауваження. Я донесла цю інформацію до голови ВККС Сергія Козьякова. Напевно, вона була корисною, адже вже під час другого етапу іспиту були враховані наші пропозиції. Зокрема, вжиті заходи, аби в приміщенні, де проходив іспит, стало тепліше, аби сторонні особи не ходили та не відволікали кандидатів.

Що стосується конкурсних процедур, то РСУ в це питання не втручається і не має на це права. Участь членів ради в конкурсі до ВС обмежує їх у публічних висловлюваннях із цих питань.

— На одному із заходів члени громадської ради доброчесності зауважили: ви стали головою РСУ ще в 2014-му, але за цей час не зробили нічого для того, аби змінити свідомість служителів Феміди. Ваша реакція на таку думку.

— Що стосується свідомості, то змінити її за 3 роки неможливо. Бо вона ґрунтується на вихованні, світогляді, інтелекті. Це по-перше.

А по-друге, давайте проаналізуємо: чи змінилася за цей час свідомість суддів щодо комунікації із журналістами, щодо необхідності присутності у соціальних мережах, зокрема у Фейсбуку?

— Змінилася.

— Тоді скажіть, чи змінилося ставлення суддів до критики своїх колег за неправильні вчинки? Змінилося. Напевно, судді інакше почали сприймати критику й стосовно себе. Нині є реакція на критику, судді не мовчать, як це було раніше. Це і є кроки до зміни свідомості. Можливо, ми їх робили б швидше, якби постійно не змінювалося законодавство, в роботі ВККС та Вищої ради юстиції не було перерви, вдалося швидко притягнути певних суддів, які припустилися багатьох помилок, несумлінно виконували свою роботу чи порушили закон, до відповідальності.

Мабуть, не бачить змін той, хто не хоче їх бачити.