Как теория унижает практику

5 лет ВАКС: почему антикоррупционный суд до сих пор борется за собственную идею и право на существование

Несмотря на то, что ВАКС вынес уже много решений, необходимость создания этого суда и его функционирования до сих пор защищают так, будто все это время он существует на уровне идеи, идеи недостижимого идеала.

Забагато філософії

З нагоди 5 років від початку процесуальної діяльності Вищого антикорупційного суду відбулась конференція «5 років ВАКС: від ідеї до спроможності». І хоча 5 років — це вже половина ювілею та доволі солідний строк для підведення підсумків роботи, зведення статистики, формування сталості в судовій практиці, у ВАКС усе ще відстоюють саме «ідею», а не «спроможність». Лейтмотивом зустрічі у привітаннях та виступах більшості спікерів була аргументація необхідності існування антикорупційної інституції як такої та антикорупційного суду, зокрема в Україні. Так, за пафосними привітаннями та виступами відчувалась якась невпевненість управі бути й відбуватися як явище.

Очільниця ВАКС Віра Михайленко виголосила промову в дусі американського лідера під час передвиборчої кампанії. Ключовим словом цієї промови стала «справедливість». Щоправда, для того, аби окреслити це ідеальне поняття, спікер спиралась на риторичний прийом argumentum ad vericundum, згадуючи цілу когорту філософів — Платона, Арістотеля, Джона Роулза, Махатму Ганді та Іммануїла Канта.

В.Михайленко зазначила, що ВАКС — це більше, ніж інституція. Й оскільки справедливість — це душа держави (за вже згаданим Платоном), то у ВАКС працюють над тим, «щоб душа була чистою і непорочною».

Але попри такі натхненні ідеалами тези, у ВАКС, схоже, й досі не визначились із метою власного існування. З однієї сторони, йшлося про те, що ВАКС служить суспільству, оскільки задовольняє його запит на справедливість. З іншої, за словами В.Михайленко, «вища мета — не лише покарання за злочини, а й запобігання йому через виховання суспільства, в якому корупція не матиме місця». Тож не зрозуміло, де в побудованій ієрархії місце суспільству — над судом, якому воно дає оцінку, чи під ним — де його перевиховують у потрібному руслі.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко теж виявився не байдужим до красивих цитат та звернувся до вислову Вацлава Гавела: «Якщо ми не в змозі боротися з корупцією, то ми не в змозі боротись ні за що інше». Також піднесений настрій Голови ВС вилився і в позитивні оцінки роботи антикорсуду: «ВАКС відбувся як вища судова установа, має авторитет, повагу та є прикладом для інших судів… Рішення ВАКС — це приклад, як вони повинні бути мотивовані і обґрунтовані».

Але попри всі антикорупційні заходи Україна продовжує асоціюватись для іноземців із корупцією. Про що свідчать слова посла Данії в Україні Олє Егберга Міккельсена, який зазначив: перше, про що питають його члени делегації, лишень від’їжджаючи від залізничного вокзалу, це — про корупцію. Данія спрямувала на відновлення українських міст вже більше 150 млн євро, тому застереження щодо корупції мають всі партнери та інвестори. Й, на думку, посла, слід розуміти, що будь-який кейс, пов’язаний із корупцією, може мати трагічні наслідки щодо подальшої підтримки України.

Неоднозначність тлумачення

Та окрім пишномовної теорії про місію антикорупційного суду, на конференції знайшлося місце і суто практичним питанням. Так, суддя апеляційної палати ВАКС Микола Глотов присвятив доповідь праву на доповнення чи зміну апеляційної скарги або відмову від неї.

Суддя зазначив, що на практиці трапляється так, що одна людина подає апеляційну скаргу, а інша вносить до неї зміни, доповнює або подає заяву про відмову від неї. Це може відбуватись, коли апеляцію подає, наприклад, підозрюваний чи його захисник, а інший захисник через певний час доповнює цю апеляцію. Або коли апеляційну скаргу подав один прокурор, а потім інший звертається із заявою про відкликання.

Так, ч.3 ст.403 КПК передбачає, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити або доповнити її до початку апеляційного розгляду, а ч.1 ст.403 КПК — що особа має право відмовитись від неї до закінчення апеляційного розгляду.

М.Глотов зізнався, що для суддів новина про відмову від апеляційної скарги насправді приємна, адже при тому навантаженні, яке є, це дещо полегшує роботу. А от доповнення до апеляційної скарги часто надходять прямо перед засіданням, адже зміст скарги та її обсяг завжди залежить від повного тексту рішення, з яким не погоджується особа, що подає скаргу. Тому такі дрібниці, на думку М.Глотова, впливають на один із ключових індикаторів — ефективність роботи ВАКС.

Водночас наведені норми можна тлумачити по-різному. Адже «особою, яка подала апеляційну скаргу», може вважатися як той, хто є її фактичним підписантом, так і той, хто діє від імені учасника кримінального провадження, який звернувся з відповідною скаргою, чи «перебуває з ним на одній стороні». Тобто, за першим підходом, якщо апеляційну скаргу подав обвинувачений, то жоден із його захисників не має можливості її доповнити. Єдиний спосіб – це підготовка доповнення від імені їх клієнта.

М.Глотов позділяє саме перший підхід, який традиційно превалює в рішеннях. З цього приводу суддя навів у якості прикладів ухвалу Запорізького апеляційного суду від 12.11.2018 у справі №310/419/18, яку було залишено без змін ухвалою ККС від 20.02.2019. А також ухвалу Вінницького апеляційного суду від 20.07.2022 у справі №127/6182/19, в якій було застосовано другий підхід, але ККС скасував її та повернув на новий розгляд ухвалою від 1.02.2023. А також ухвали АП ВАКС від 18.03.2021 у справі №757/55167/20-к та від 10.07.2024 у справі №991/4899/24.

М.Глотов пояснив, що подача апеляційної скарги іншим адвокатом інколи може порушити право особи на ефективний захист, наприклад, у випадках, коли на адвоката або обвинуваченого здійснюється тиск правоохоронними органами.

До речі, про цю окреслену проблему та інші практичні аспекти діяльності ВАКС можна почитати в монографії «Становленння антикорупційної юстиції в Україні», яку підготували та презентували з нагоди 5-річчя.

Корисною з практичної точки зору може стати і платформа «ВАКС вирішив», розроблена та презентована Transparency International Ukraine. Нова платформа має профілі суддів, описи справ, тайм-лайн за кожною справою, а також — відмінний від реєстру пошук, в якому можна віднайти потрібне за фігурантами справи, суддями, прокурорами, захисниками. Для кожної справи тут створена інформаційна картка, а в картці є позиції обвинувачення та захисту, опис подій у справі, документи тощо.

Після виступів завзятих практиків, може скластись враження, що відверті теоретики принижують гідність власних колег, применшують вже набуте, розглянуте, вирішене. Так, ніби уявні німби антикорупційних стратегій можуть бути важливішими за реальність з її «недосконалим КПК» та «невихованим суспільством».

Закон і Бізнес