Отношения с осторожностью

Как бизнесу случайно не попасть в коллаборационную деятельность

Сегодня коллаборационизм может обернутся не только репутационными потерями, но и уголовной ответственностью. Для юрлица такая деятельность может окончиться ликвидацией с конфискацией имущества в собственность государства. Как уберечься от этого?

Перевірка контрагентів

Нижче йтиметься про заходи, що допоможуть зняти ризик бути вплутаним у колабораційну діяльність. А саме - поради бізнесу, оскільки колабораційна діяльність може бути неусвідомленою та може бути зумовлена: або відсутністю механізмів перевірки контрагентів та партнерів, або  неефективністю таких механізмів чи необізнаністю працівників.

Перевірки контрагентів є звичайною практикою діяльності бізнесу у всьому світі. Зазвичай вони відомі як KYC (Know Your Client – (з англ.) знай свого клієнта). Процедури KYC передбачають комплексну перевірку діяльності контрагента, його фінансового стану, власників, контролерів та керівників бізнесу. Основою для KYC перевірки є відповідний опитувальник, заповнений контрагентом та підтверджуючі документи, що надані до нього. Серед іншого, такі перевірки часто спрямовані на зняття ризику бути втягнутим у фінансування та пособництво тероризму, розповсюдження зброї масового знищення та інше, а тому їх можна ефективно застосовувати, у тому числі, для мінімізації ризиків втрапити у колабораційну діяльність. Адже, і колабораціонізм, і тероризм, і решта глобальних проблем, в своїй основі, полягають у приховуванні реальних вигодонабувачів результатів співпраці.

Оскільки колабораціонізм є діяльністю на користь країни-агресора, будь-яку перевірку контрагента необхідно починати із встановлення: (1) власників та контролерів бізнесу, (2) а також осіб, на користь яких майбутня співпраця може здійснюватися (споживачів), оскільки не варто сподіватись, що саме бізнес із яким встановлюються відносини є кінцевим споживачем результатів такої співпраці.

Встановлення власників та контролерів бізнесу

Встановлення власників та контролерів бізнесу здійснюється за допомогою аналізу його структури власності. При аналізі структури власності можна зустріти доволі прості структури, де є один чи два рівні володіння і такий бізнес структурований в Україні, а всі реальні власники відображені в офіційних реєстрах. Разом з цим, бізнес контрагента може мати складну структуру власності, яка включає численні рівні володіння, що рознесені по різним юрисдикціям, із застосуванням трастів, фондів та інших подібних інструментів. Більше того, структура власності може виглядати простою і зрозумілою на перший погляд, однак, не відображати об’єктивної дійсності. У обох цих випадках у контрагента необхідно запитувати структуру власності із документами, що підтверджують наведене у ній (наприклад, витяги з торгових реєстрів, сертифікати, трастові декларації та ін). Варто також зважати, що не завжди особа, що визначена кінцевим власником бізнесу є ним насправді, тому поряд із власниками варто визначити контролерів юридичних осіб, тобто осіб, що можуть приймати усі або майже усі рішення щодо бізнесу контрагента.

Важливим аспектом аналізу структури власності є її динамічний аналіз. Структуру власності необхідно аналізувати на постійній основі, передбачаючи в умовах договору звітування контрагента щодо зміни його власників та контрагентів. Разом з цим, важливим є і ретроспективний аналіз структури власності. Вірогідно, що російський бізнес, що афілійований до вищих політичних кіл, був обізнаний щодо повномасштабного вторгнення, що готується РФ, і також готувався до нього. Така підготовка часто супроводжувалась зміною власників бізнесу, а тому перевірку структури власності варто здійснювати не тільки на момент виникнення відносин, а і за декілька місяців до початку повномасштабного вторгнення. Продаж росіянами часток у бізнесі вашого потенційного контрагента за певний короткий проміжок часу до вторгнення може свідчити про збереження ними контролю при формальній зміні імен власників.

Не варто обмежувати дослідження структури власності лише аналізом офіційних джерел, оскільки  не завжди вони можуть повністю відобразити контролерів контрагента, тому такий аналіз має поєднуватись із аналізом публічного інформаційного простору, журналістських розслідувань та інших відкритих джерел.

Встановлення споживачів

Доволі поширеною є ситуація, коли товари можуть передаватись кінцевому споживачеві через «декілька рук», особливо коли такі товари реалізуються транскордонно, при цьому виробник чи продавець може не знати, хто є їх кінцевим споживачем.

Повсякденність такої практики, неоднорідність регулювання в різних країнах світу та відмінності в політичних режимах можуть породжувати схеми постачання, котрі у результаті будуть забезпечувати потреби заборонених до співпраці осіб, організацій чи держав.

Наприклад, поставляючи алюміній умовній компанії в Україні чи за кордоном не можна беззастережно гарантувати, що цей алюміній не буде проданий далі на користь військово-промислового комплексу країни-агресора для виробництва бойових машин та озброєння, чи просто буде поставлений для використання на користь економіки країни-агресора.

Яскравим прикладом подібних ситуацій є виявлення компонентів європейського та американського виробництва в дронах-камікадзе іранського виробництва та ракетних системах російського виробництва, що застосовуються РФ в Україні.

Звісно, після передачі товару покупцеві, можливість контролювати його подальшу долю у продавця зникає, як би сильно цього не хотілось, тому перед поставкою необхідно проаналізувати характер діяльності контрагента, як давно такий контрагент на відповідному ринку та перелік його основних клієнтів та партнерів. Все це може дати розуміння щодо подальшого використання поставленого товару. Значну роль у аналізі діяльності контрагента варто приділити публічності та прозорості його діяльності. Поряд із інформацією щодо діяльності контрагента, що розкривається ним самостійно, варто звернути увагу також на те, що відомо про його діяльність з інших, незалежних від нього, джерел. Це доповнить картину розуміння бізнесу майбутнього контрагента.

Одним із напрямків забезпечення належності господарської діяльності є умови та місце поставки. Адже нічого не забороняє зазначити напрямки використання та умови перепродажу поставленого товару. Звісно, не можна гарантувати, що це стримає недобросовісного контрагента від їх подальшого продажу забороненим особам, однак наявність таких умов є підтвердженням намірів продавця реалізувати товар саме у законний спосіб і на користь незаборонених осіб. Разом з цим, вимоги контрагента, щодо виключення положень, що направлені на усунення ризиків колабораціонізму, можуть свідчити про прихований умисел такого контрагента.

Говорячи про умови поставки товарів, варто згадати про санкційні застереження. Санкційне застереження - це сукупність умов у договорі, які визначають випадки, коли відносини між сторонами припиняються. Зазвичай такі умови пов'язані з включенням відповідного бізнесу, його керівництва чи власників до санкційних списків провідних країн світу або у нашому випадку набуттям ним ознак, які надалі визначатимуть співпрацю з ним як колабораційну. Таке застереження дасть можливість припинити відносини з "нечистим" контрагентом, що особливо критично в міжнародних договорах, де сторони вільні підпорядкувати угоду праву будь-якої країни.

Звісно, жоден бізнес не дивлячись на сумлінність проведених перевірок і вжитих заходів не може забезпечити 100% впевненість у реальності встановлених власників та контролерів бізнесу, рівно як і напрямках використання фізично переданих ним товарів. Однак, саме набір та ефективність заходів, до яких вдається підприємство для протидії колабораційної діяльності свідчить про бажання бізнесу максимально вберегтись та відсторонитись від колабораційної діяльності. Варто пам’ятати, що формальна наявність цих заходів не є панацеєю і дозволом здійснювати будь-яку діяльність, лише сумлінність і реальність таких заходів визначає справжні наміри бізнесу.

Напрацьовуючи заходи протидії втягненню бізнесу у колабораційну діяльність, варто звертати увагу на галузі економіки, що значним чином регулюються державою, наприклад, банківська діяльність. Значну кількість дій, що вчиняються банками по відношенню до клієнтів, можна адаптувати під господарську діяльність і закласти основу подальшій політиці бізнесу щодо перевірки контрагентів.

Закон і Бізнес