Делегированная справедливость

Какие новые возможности появляются у досудебного расследования во время военного положения?

Трансформации, которым подвергся Уголовный процессуальный кодекс, значительно «расширили» возможности следствия. Без понятых, решений для обыска и с доступом к тайне – отныне вся власть в руках прокуратуры. Впрочем, как условия военного положения и публичный интерес будут на практике соотноситься с процессуальными гарантиями?

Превалювання публічного

У Асоціації адвокатів України відбувся вебінар, присвячений останнім трансформаціям Кримінального процесуального кодексу. Адвокат, д.ю.н., професор, науковий радник Barristers Ірина Гловюк та адвокат, к.ю.н. Віктор Завтур поділитись своїми думками стосовно воєнних оновлень у КПК.

Ці питання, за словами самих лекторів, стали надактуальними, і воєнний розд.IX-1 КПК вже змінився за час дії воєнного стану кілька разів. Так, у кодексі з’являється все більше і більше нормативних положень порівняно з попередніми версіями тексту цієї статті. Однак, деякі не знайшли підтримки в адвокатській спільноті, до інших є питання стосовно їх правової визначеності. До того ж на практиці ці норми застосовуються по-різному.

В.Завтур розповів про підстави здійснення особливого порядку, який був передбачений КПК. Так, відповідний процесуальний порядок насправді існує в КПК з 2014 року, але донедавна складався лише з однієї невеличкої статті. Вона передбачала просте делегування повноважень слідчого судді прокурору (зараз — керівнику органу прокуратури) у разі якщо суддя об’єктивно не може здійснити своїх повноважень у встановлених законом строк.

Втім, було очевидно, що відповідна процесуальна регламентація не задовольняє всі процесуальні потреби воєнного стану, і було прийнято рішення змінити цей процесуальний порядок. Тому наразі маємо кілька пакетів змін до КПК, якими деталізовано особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану.

В цілому лектори виділили кілька тенденцій у процесуальних змінах: це обмеження основних процесуальних гарантій та суттєвий дисбаланс з ухилом на забезпечення саме публічного інтересу та його явне превалювання у цій нормативній регламентації. Тобто, коли мова йде про кримінальне провадження в умовах воєнного стану, публічний інтерес щодо невідворотності покарання стає пріоритетним.

Хоча відповідно до ст.218 КПК такий особливий порядок може бути застосований виключно у разі, якщо місце проведення досудового розслідування кримінального провадження відноситься до місцевості, на якій оголошено воєнний стан, натепер такий стан діє по всій Україні. Отже зміни наразі носять універсальний характер.

Наділені повноваженнями

За спеціальною нормою ст.615 КПК якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань, рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор. Про це виноситься відповідна постанова, яка повинна містити відомості, передбачені ч.5 ст.214 цього кодексу. У невідкладних випадках до винесення постанови може бути проведений огляд місця події. І хоча процесуальні дії мають фіксуватись у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування, при відсутності такої можливості фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного протоколу не пізніше 72 годин з моменту завершення таких дій.

Обшук житла чи особи може проводитись без понятих у випадку коли їх залучення є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я. У такому разі хід і результати проведення таких дій фіксуються технічними засобами шляхом безперервного відеозапису.

Як вже було зазначено раніше, в умовах дії особливого порядку відбувається делегування повноважень слідчого судді керівнику органу прокуратури. Які ж повноваження у такому разі стають «делегованими»? Це

привід;

тимчасовий доступ до речей та документів;

арешт майна;

дозвіл на затримання з метою приводу;

проведення допиту, впізнання в режимі відео-конференції;

розгляд клопотання про проведення обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК, а також ст.234 КПК;

отримання зразків для експертизи;

проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

продовження строку досудового розслідування;

ст.206 КПК – загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини.

Також до повноважень керівника органу прокуратури може бути віднесено обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчинені злочинів, передбачених такими статтями Кримінального кодексу: 109—115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152—156-1,185, 186, 187, 189—191, 201, 258—258-5, 255—255-2, 260—263-1, 294, 348, 349, 365, 377—379, 402—444.

Деякі моменти, пов’язані із затриманням також, за словами В.Завтура, досить широко обговорювались фаховою спільнотою. Так в особливому режимі досудового розслідування в умовах воєнного стану є додаткові підстави для затримання особи у порядку ст.208 КПК. Такими підставами є можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у скоєнні злочину. У такому разі уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати підозрюваного. Строк затримання особи без відповідної ухвали чи постанови не може перевищувати 216 годин з моменту затримання (Новели КПК, що набули чинності 1.05.2022, аналізував для «ЗіБ», адвокат, керуючий АБ «Євгена Пеліхоса» Євген Пеліхос у статті «Усіх підозрілих — за ґрати!?». — Прим ред.).

Не розділом єдиним

І.Гловюк зазначила, що разом зі змінами до розд.IX-1 КПК неабияких трансформацій зазнали і ряд інших норм кримінального процесуального права. Наприклад, у зв’язку з удосконаленням відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки законом від 14.04.2022 №2198-IX, внесено зміни до стст.176 та 183 КПК.

Крім того, нові формулювання були внесенні у розд.ХІ «Перехідні положення» КПК. Так,  надаються повноваження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів, що містять окремі види охоронюваної законом таємниці, а саме: відомостей, які можуть становити лікарську або банківську таємницю; інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікації, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; персональних даних особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у їх володільця.

Ще однією особливістю КПК під час воєнного стану є ч.5 ст.616 цього кодексу. Нею визначено, що за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов’язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку для цілей оборони України. Про це йдеться і в листі Верховного Суду від 3.03.2022 №2/0/2-22.

І хоча йдеться про неоднозначну і нову для України практику у сфері кримінального права, яка формується вже зараз, на думку І.Гловюк, про наслідки застосування змінених норм можна буде говорити вже після завершення воєнного стану та проведення аналізу такої практики.  

Закон і Бізнес