Навязывание государством гражданам этических норм и мировоззрения одной группы лиц нарушает конвенционные гарантии
Грузинская общественная организация требовала убрать с упаковок презервативов изображения святых, исторических фигур и политиков. Однако в Страсбурге рекомендовали смириться с возможностью неприятия религиозных убеждений.
Усе вирішує підтекст
У 2007 році Ані Гачечиладзе розпочала гумовий бізнес. Її компанія займалася виробництвом презервативів під назвою «Та сама річ». Бізнес був націлений на людей, які соромляться купувати контрацептиви. Також відбувалася їх популяризація серед молоді.
Особливістю презервативів було пакування. На упаковці були зображені грузинські та світові політики, історичні події, герої фільмів, культурні явища та навіть релігійні мотиви.
За рік після продажу жінка створила дизайн, через який і розпочалась її судова історія. Усі зображення так чи інакше, але мали релігійний підтекст. Наприклад, один з макетів зображення містив карикатурний образ цариці Тамари — канонізованої в Грузії православної святої. Під малюнком був напис «Царський двір усередині Тамари». Також дизайн відсилав до відомого серіалу «Гра престолів».
Представники одного громадсько-політичного руху такої наруги над святинями не потерпіли. Активісти звернулися до правоохоронців з колективною скаргою на образу релігійних почуттів. У результаті А.Гачечиладзе отримала протокол про адміністративне правопорушення, хоча свою вину заперечувала.
За кілька місяців місцевий суд Тбілісі виніс рішення, відповідно до якого всі оскаржувані дизайн-схеми були визнані неетичною та аморальною рекламою. Суд уважав, що порівняння та провокативні відступи в бік релігійних символів є порушенням загальноприйнятих і визнаних норм моралі та етики. Суд зважив на конвенційні гарантії, але все-таки вирішив, що обмеження права А.Гачечиладзе на свободу думки є необхідним і відповідає всім законним підставам. Тож заявниці було заборонено реалізовувати контрацептиви зі спірними картинками будь-де.
Жінка пішла захищати свою творчість до апеляційного суду. Дії місцевого суду вона назвала «необґрунтованою цензурою, націленою на примусове нав’язування світогляду інших осіб». Утім, друга інстанція була на боці першої. Судді зазначили, що закон про рекламу чітко встановлював відповідальність за образу почуттів віруючих та неетичну рекламу. Отже, закон був передбачуваний, і жінка мала знати про наслідки. Щодо свободи слова, то грузинські судді зазначили: жодна думка не може бути дорожчою, ніж честь і гідність іншої людини.
Після програшу А.Гачечиладзе вирішила захищати свій продукт далі й подала заяву до Європейського суду з прав людини.
Сумнівний піар
Представники країни наголошували, що заявниця фактично не зазнала ніяких незручностей внаслідок адміністративного стягнення. По-перше, вона сплатила всього €165 штрафу. По-друге, санкції та обмеження були накладені тільки на 4 варіанти дизайну обгортки. До того ж судовий процес і значний розголос лише збільшили популярність продукту.
В урядовців також була інформація, що 10 тис. презервативів з образливим дизайном були продані ще до того, як рішення суду про заборону їх реалізувати вступило в силу. Розповіли Євросуду й про те, що картинки спірних обгорток все ще розміщені на сайті підприємства, хоч і з позначкою «заборонено».
Утручання в права заявниці чиновники не заперечували, але виправдовували його законністю та необхідністю захисту почуттів вірян і суспільної моралі. До того ж дизайн пакування ніяким чином не сприяв досягненню високої мети, яку декларувала заявниця.
Утім, заявниця наполягала, що саме заборонений дизайн мав найбільшу популярність, а тому вона зазнала чималих фінансових утрат. До того ж А.Гачечиладзе стверджувала, що на карту були поставлені не гроші та матеріальне благо, а основоположні демократичні цінності. Необґрунтоване втручання в право на свободу думки мало стримуючий ефект щодо грузинського суспільства, стверджувала вона.
Крім того, про тиск і судовий спір через активне медійне висвітлення теми знали всі, і програш міг навіяти страх іншим. Заявниця вважала, що втручання в її право на свободу слова не було законним, не мало законної мети та не було необхідним у демократичній державі.
В Євросуді вона також пояснила, що її бренд був причетний до соціальної місії. Зокрема, її компанія не тільки продавала презервативи, а й займалася пропагандою безпечного статевого життя, порушувала досі заборонені теми. На додачу заявниця зазначила, що суди, відхиливши її аргументи, фактично нав’язали їй домінуючий у суспільстві релігійний уклад.
Тож А.Гачечиладзе наголосила на порушення ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Плюралізм над релігією
ЄСПЛ відзначив, що канонізована історична особа, її життєвий шлях чи результати роботи не можуть бути поза обговоренням і критикою. Тобто канонізація не повинна робити постать недоторканною.
Стосовно інших зображень, наприклад панди, з посиланням на велике релігійне свято, то Євросуд прийняв позицію грузинської Феміди. Заклики до православних християн забути про правило утримуватися від статевих контактів дійсно могли зачепити інтереси віруючих. Водночас ЄСПЛ зазначив, що не впевнений у тому, що лише вказаного аргументу достатньо, аби втручатися в демократичні права та свободи.
Заглибившись у суть справи, Суд зробив висновок, що при визначенні балансу між цінностями, закріпленими в конституції, та конвенційними гарантіями на судів істотно вплинули погляди представників Грузинської православної церкви. Водночас такий підхід суперечить установленому Конституційним судом Грузії стандарту, згідно з яким неприпустимо нав’язувати етичні норми або світогляд конкретної особи або групи осіб іншим групам суспільства за допомогою державних інститутів, у тому числі суду.
ЄСПЛ також нагадав, що в плюралістичному демократичному суспільстві ті, хто вибирає свободу релігії, повинні змиритись із запереченням їхніх релігійних переконань. Отже, рішення грузинських судів не були достатньо обґрунтованими для виправдання втручання у свободу вираження поглядів. Окрім того, нав’язування державою етичних норм та світогляду однієї групи осіб іншим громадянам, зокрема через суд, порушує конвенційні гарантії.
Отже, у рішенні від 22.07.2021 у справі «Gachechiladze v. Georgia» ЄСПЛ установив порушення ст.10 конвенції. Утім, оскільки заявниця не заявила жодних матеріальних претензій, компенсації не присудили.
.
Материалы по теме
Комментарии
К статье не оставили пока что ни одного комментария. Напишите свой — и будете первым!