Никто не идеален

В АП ВАКС рассмотрели определение, не подлежащее апелляционному обжалованию

Сколько экспертов не привлекай к проверкам будущих судей, от ошибок никто не огражден. Поэтому было лишь вопросом времени, когда и на судей Высшего антикоррупционного суда начнут писать жалобы в Высшую раду правосудия. Одна из них касалась сразу трех судей апелляционной палаты.

Троє за п’ятьох

На думку скаржника, судді АП ВАКС Сергій Бондар, Віктор Панкулич та Ігор Панаід допустили порушення, розглядаючи скаргу першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Максима Грищука на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва. Останній задовольнив скаргу адвоката на бездіяльність Генерального прокурора, що стосувалася нерозгляду клопотання про скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Скаржник стверджував, що колегія не мала повноважень розглядати дане клопотання, до того ж — із порушенням строків. Також він повідомив про порушення прав на ознайомлення з матеріалами справи.

Інший скаржник повідомив ВРП, що під час слухання цієї справи колегія суддів не зазначила в рішеннях мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, порушила засади рівності учасників процесу та принципи змагальності сторін. Тобто йдеться про все те саме, чим дорікають і «звичайним», за що Рада їх не раз карала.

Утім, є й особливості, притаманні тільки ВАКС. Так, згадані троє суддів, розглядаючи клопотання, перебрали на себе повноваження колегії, яка мала складатися з 5 членів АП. При цьому відкласти засідання й дочекатися повноважного складу з 5 суддів вони не захотіли, як і направити справу на розгляд іншого суду.

До переліку ймовірних порушень скаржник додав відмову викликати на засідання підозрюваних, аби вони могли реалізувати свої права. На додачу, як уважають адвокати, судді не надали відповідей на ключові аргументи сторони захисту. Та й з підсудністю справи не все гаразд, адже АП взялася розглядати рішення, що прийняте не ВАКС, а Печерським райсудом.

Прикметно, що одночасно Національне антикорупційне бюро просило ВРП притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю Печерського райсуду м.Києва В’ячеслава Підпалого, що виніс це рішення, а скаржники — суддів ВАКС.

Процесуальні хиби

Дослідивши матеріали справи, третя дисциплінарна палата встановила, що захисник також клопотав про направлення матеріалів кримінального провадження з Апеляційної палати ВАКС до Касаційного кримінального суду.

Адвокат мотивував це необґрунтованістю апеляційних скарг. Він зазначав, що ухвала слідчого судді Печерського райсуду не підлягає оскарженню відповідно до ст.309 Кримінального процесуального кодексу. Мовляв, НАБУ та САП узагалі не є суб’єктами оскарження вказаного рішення, адже банально не є учасниками даного провадження. До того ж вказував, що апеляційні скарги подавалися ще й поза межами строку для такого оскарження.

З’ясувавши обставини справи, ТДП зазначила, що згідно із ч.1 ст.306 КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності ВАКС, слідчим даного суду за правилами судового розгляду, передбаченими стст.318—380 кодексу.

Тобто п.2 ч.2 ст.304 КПК передбачає, що скарга повертається, якщо не підлягає розгляду у даному суді. Виявилося, що спочатку процесуальної хиби припустився суддя першої інстанції — приймаючи до розгляду скаргу від адвоката на бездіяльність Генпрокурора і зобов’язавши прокурора скасувати оскаржувану постанову слідчого про закриття провадження. Мовляв, законник втрутився у виключну компетенцію прокурора, фактично позбавивши його можливості прийняти рішення в межах його законодавчої дискреції. Тим більше що порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування та визначення переліку рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, чітко урегульовані.

Водночас ухвала законника про задоволення скарги на бездіяльність Генпрокурора та зобов’язання вчинити певні дії, постановлена за правилами ст.307 КПК, не підлягала апеляційному оскарженню. Про це свідчить положення ст.309 кодексу.

У той же час судді Апеляційної палати ВАКС у своїй ухвалі обґрунтовували протилежний підхід, і ТДП визнала неспроможним їх посилання. Тому, заслухавши доповідача Ларису Швецову, палата вирішила, що дані обставини можуть свідчити про наявність у діях суддів ВАКС ряду дисциплінарних проступків — унаслідок недбалості. Мовляв, судді дійсно порушили норми процесуального права, не зазначили у рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору, порушили засади рівності учасників процесу, не дотрималися засад змагальності сторін.

Скаржаться на всіх…

Тож ВРП відкрила провадження щодо усіх 4 суддів, які утворили коло процесуальних помилок. Це ще не означає, що до них будуть застосовані дисциплінарні санкції: за даними ВРП, наприклад, у І півріччі 2021-го зі 128 відкритих проваджень 38 згодом були закриті. І тільки щодо 61 судді було застосовано те чи інше стягнення (у половині випадків — у вигляді попередження). І це менше 1% від загальної кількості скарг

Утім, лише за останній місяць до дисциплінарного органу надійшла ціла низка скарг на суддів ВАКС. Частина з них зводилася до незгоди з рішеннями даного суду, на що вказали в Раді, відмовивши у відкритті дисциплінарного провадження. Проте й ігнорувати допущені порушення ВРП не збирається. З певною періодичністю дисциплінарні справи щодо суддів ВАКС усе ж відкривають, що спростовує твердження про якесь особливе ставлення дисциплінарного органу до представників спеціалізованого суду.

Також зростання кількості скарг на суддів ВАКС побіжно свідчить про те, що й відбір майбутніх володарів мантій за участю міжнародних експертів не стає запорукою довіри сторін процесу до служителів Феміди. З часом скарги процесуального характеру надходять і на них. І це певною мірою руйнує штампи, що насаджуються останні 7 років, про необхідність зміни системи добору суддів: невдоволені будуть завжди, навіть діяннями янголів.