Без эксперта не разобраться...

Если сходство ТМ не имеет очевидного характера, не следует брать на себя несвойственные функции

Инициируя назначение судебной экспертизы, особое внимание нужно уделять обоснованию необходимости ее проведения, а также вопросам, которые будут поставлены специалистам. В то же время предметом заключения однозначно не могут быть вопросы права, решение которых отнесено к компетенции суда.

Специфіка IB-спорів

Як повідомила прес-служба Верховного Суду, секретар судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності‚ а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду Володимир Селіваненко поділився актуальною практикою щодо захисту інтелектуальної власності. Таке спілкування відбулося під час онлайн-практикуму «Захист прав інтелектуальної власності: юридична доктрина, особливості проведення судових експертиз та практика Верховного Суду».

За його словами, практика в цій категорії спорів свідчить, що підставами для звернення до суду за захистом прав інтелектуальної власності здебільшого стають:

• визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг (торговельну марку) чи міжнародної реєстрації ТМ;

• дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг;

• визнання недійсним патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок;

• припинення порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності та зобов’язання знищити контрафактну продукцію.

Він зауважив, що специфікою вирішення спорів, пов’язаних з інтелектуальною власністю, є те, що вони зазвичай стосуються спеціальних питань, які вимагають особливої компетенції суддів у різних галузях науки. Це своєю чергою зумовлює необхідність залучення фахівців до оцінки фактів та обставин спору.

«При дослідженні винаходів, формул, лікарських засобів абощо виникають дійсно складні питання, які потребують фахових, ґрунтовних, мотивованих висновків. Результат оцінки висновку експерта відображається в судовому рішенні», — зазначив суддя і додав, що експертиза відіграє важливу роль у господарському процесі під час доказування обставин особами, які беруть участь у справі, з метою обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Що питати у фахівця?

Він звернув увагу, що експертний висновок має відповідати вимогам, визначеним у ст.98 Господарського процесуального кодексу, та оцінюватися з урахуванням вимог ст.104 ГПК. При цьому висновок експерта для суду не має заздалегідь установленої сили й оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, передбаченими ст.86 ГПК. Натомість відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в рішенні.

В.Селіваненко наголосив: «Вирішуючи спори, пов’язані з визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг із підстав невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань. господарському суду необхідно, якщо схожість не має очевидного характеру, призначити судову експертизу, не перебираючи на себе непритаманні функції експерта». Зокрема, у питаннях чи займає певний елемент домінуюче положення в зображенні знака, чи є підстави вважати, що знак може вводити споживача в оману щодо місця походження та якості товарів, позначених цим знаком, які частини зображення є тотожними з іншим зображенням, чи є знаки схожими настільки, що їх можна сплутати, тощо. Відповідні правові висновки неодноразово викладалися у постановах КГС.

Як приклад лектор навів постанову від 15.07.2019 у справі №910/18587/16. У ній КГС зазначив, що суди попередніх інстанцій оцінили висновки експертиз відповідно до ст.104 ГПК з погляду пересічного споживача. Тож у касаційній інстанції дійшли до такого висновку:

«Схожість до ступеня змішуваності базується на загальному враженні, що створюють знаки для товарів і послуг. Графічного елемента достатньо, щоб виключити схожість. Ступінь фонетичної схожості протиставлених у справі знаків для товарів і послуг у цьому разі є менш важливим фактором, оскільки під час купівлі товару споживач зазвичай візуально сприймає знак, що позначає товари. Споживач сприймає упаковку та не аналізує окремо слова».

Утім, з точки зору пересічного споживача, сьогодні основний вплив на вибір покупця має слово «знижка» на ціннику. А в якій упаковці буде товар, то вже питання другорядне. Проте, дійсно, часто саме гарна обгортка чи етикетка здатні привернути увагу, а те, що всередині, споживач зможе оцінити лише згодом. Однак двічі на це він не купиться, якщо форма не відповідатиме змісту. Тож доведеться вигадувати і нову обгортку, і нову торговельну марку.