КС введут в рамки

Скоро заработает новый «конституционно-процессуальный» кодекс: что он регулирует?

Народные депутаты не только работают в профильных комитетах, как это указано в их графике, но и выясняют отношения на фоне рассмотрения законопроектов. Отныне за страстями в правовом парламентском комитете можно наблюдать за трансляцией в «Ютуб».

Ініційованого три роки чекають

Своє перше засідання в 2021 році провів Комітет Верховної Ради з питань правової політики. Проблеми, які розглядали народні депутати, попри новий рік на календарі, були старими: усе, що стосується конституційного судочинства.

Так, нардеп Павло Павліш запропонував виключити з порядку денного розгляд проекту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (№3711). Прикметно, що цей проект, як відомо, було визначено невідкладним, але дотепер він не покинув комітету, хоча без нього не запрацює Вища кваліфікаційна комісія суддів.

Та тепер виникли нові перепони. «Після консультації з нашим юридичним управлінням з’явилися додаткові питання, які ми не можемо вирішити самостійно. А саме — питання щодо заробітної плати членів конкурсної комісії та юридичного статусу тих рішень, які вони будуть приймати», — сказав нардеп. Дійсно, не працюватимуть же іноземці на нашу країну задарма.

У свою чергу голова підкомітету Михайло Новіков додав, що робота над проектом триває. «Ми на підкомітеті вносимо правки. Так, нам потрібно ще доопрацювати цей документ», — прокоментував М.Новіков. Тож рішенням членів комітету розгляд президентської ініціативи було виключено із порядку денного.

Далі перейшли до проекту «Про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи)» (№1017), ініціатором якого також був Президент.

Його представник у Конституційному Суді Федір Веніславський висловив свою думку: «У 2019 році Президентом було ініційовано цей законопроект. КС 16.12.2019 ухвалив висновок, що він відповідає статтям Конституції. Однак навів низку застережень. Але оцінка на предмет обґрунтованості змін до Конституції з боку КС виходить за межі його повноважень».

А.Костін додав, що рівно рік тому комітет уже розглядав згаданий проект у першому читанні. Також було зазначено, що на попередній сесії його підтримали 236-ма голосами. Та, схоже, ці факти лише підтверджують приказку про те, що обіцяного три роки чекають…

Не все так безхмарно здалося народному депутату Сергію Власенку. «Рік тому комітет, отримавши такий висновок, мав провести відповідну процедуру розгляду закону, але не зробив цього. Хоча формально ми маємо позитивний висновок, але через велику низку зауважень і застережень це не зовсім так. Діймо за регламентом і створімо новий проект з урахуванням зауважень. І через півроку ми отримаємо гарний законопроект. Моя пропозиція — рекомендувати ВР відхилити цей проект», — підсумував С.Власенко.

Його колега Олег Макаров сказав, що колеги по фракції звертались до Президента з приводу зменшення кількості народних депутатів до 300, та додав: «Однак юридично цей проект виконано погано. Ці зміни не є неконституційними, однак вони несуть серйозні ризики для країни. Зазначено, що ВР продовжує діяти до наступних виборів народних депутатів. Це до якої дати?».

Нарікання на проект не вщухали. Так, нардеп Василь Німченко зазначив, що вся ця ситуація нагадує йому прояв правового нігілізму. «Ми мали ще рік тому дати оцінку цим застереженням. Їх аж шість! Якщо ми зараз приймемо цей законопроект, він буде наступним на розгляді КС», — обурився він.

Ф.Веніславський у свою чергу зазначив, що зауваження до президентського законопроекту дійсно є, але у висновку КС вказав на те, що цей законопроект відповідає стст.157 та 158 Конституції, а отже, у ВР є всі правові підстави для його розгляду. «Якщо зараз комусь не подобається те, що депутатську недоторканність скасовано, то це ще не означає, що КС винесе рішення про неконституційність цієї норми», — пояснив Ф.Веніславський.

І попри те, що С.Власенко намагався довести свою тезу, що висновок має цілісний характер, а тому повинен розглядатись у цілому, а не лише на предмет конституційності, комітет проголосував за зміни до Основного Закону. Щоправда, за це проголосували лише представники партії «Слуга народу». А для остаточного ухвалення проекту у сесійній залі лише голосів монобільшості не вистачить.

«Процедурні» конфлікти

Ще більш жваві дискусії викликав проект закону «Про конституційну процедуру» (№4533) авторства Дениса Монастирського та інших та альтернативний йому проект №4533-1, внесений Ростиславом Павленком та іншими. Їх представила співавтор основного проекту Ольга Совгиря.

За її словами, закон «Про Конституційний Суд України» містить матеріальні норми, які регулюють діяльність КС, і обидва проекти пропонують, щоб процедура діяльності КС визначалася законом. Нині ж залишається можливість регулювати діяльність КС на основі процедурних актів, які буде приймати сам КС. О.Совгиря назвала ці документи такими собі міні-кодексами конституційного судочинства.

За словами доповідача, документ розроблявся близько року, зараз це вже фінальний варіант. Були залучені фахівці із провідних наукових установ Києва, Львова, Одеси, Харкова.

«Точилася дискусія щодо форми цих змін. У результаті ми дійшли висновку, що на суть це не впливає, тобто якщо парламент вирішить, що потрібно розділити ці два закони, це абсолютно не суперечить ні Конституції, ні позиціям Венеціанської комісії. Це цілком може бути і окремим законом. По суті, цей закон можна було б назвати конституційно-процесуальний кодекс або кодекс конституційного судочинства, — підсумувала О.Совгиря.

І тут із пітьми онлайн-обговорення вигулькнув народний депутат Сергій Демченко, який почав закидати О.Совгирі та іншим авторам проекту надмірну амбітність. «На мою думку, цей проект набуває пріоритетного стану щодо закону про КС. Потрібно окремі процесуальні норми прибрати із закону про КС і включити в цей проект, тоді це буде більш логічно. Сьогодні цей акт не відповідає ст.152 Конституції», — зауважив С.Демченко. Він також запропонував відкласти це питання і створити «нормальний проект».

О.Совгиря відповіла на зауваження С.Демченка, що проектом виключається дублювання, тобто передбачається усунення із закону про КС деяких норм, які перейдуть у закон про процедуру. «Що ж до загрози виникнення правової колізії, то це маніпуляція. Окрім того, проект передавався на розгляд ВК», — додала О.Совгиря.

Та, очевидно, С.Демченко вирішив продовжити дискусію: «Скільки б ми не говорили про те, що проект якісний, це якісним його не зробить. Основна проблема не в дублюванні, а в тому, що окремі його положення є неконституційними».

Обурився законопроектом і В.Німченко: «Що ж це за конституційна процедура і що це за закон, який змушує узгоджувати діяльність КС із іноземними правовими інституціями? Цією конституційною доктриною не можна обмежувати суддю КС, який діє відповідно до верховенства права, закріпленого на рівні Конституції».

На це О.Совгиря відповіла таке: «Звичайно, КС зобов’язаний узгоджувати рішення з практикою ЄСПЛ. У нас є відповідний закон, де визначено, що ЄСПЛ для України є джерелом права. А дотримуватися позиції ВК ми не зобов’язані».

М.Новіков озвучив питання про те, чи передбачає конституційна процедура можливість відшкодування моральної шкоди юридичній особі? На це доповідачка відповіла, що буде досить складно довести завдану моральну шкоду юридичній особі. Як наслідок, це унеможливить її відшкодування. Сьогодні законопроектом передбачено відшкодування моральної та матеріальної шкоди фізичним особам та матеріальної — юридичним особам.

Попри тривалу дискусію, члени комітету все ж проголосували за включення до порядку денного засідання ВР і направлення проекту до ВК.

Дайте нам статут!

Наостанок народні депутати розглянули проект «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання окремих питань проходження служби у Службі судової охорони» (№3935).

Члени комітету зазначили, що численні правки були враховані. А присутній на засіданні голова ССО Валерій Бондар зазначив: «Це питання стосується порядку проходження служби в судовій охороні. У нас немає дисциплінарного статуту, це значним чином впливає на проходження служби. У нас не визначено порядку здобуття стажу служби. Ми хочемо, щоб на нас поширювався дисциплінарний статут Національної поліції. Просимо підтримати цей проект».

Тут народні депутати або виявилися солідарними, або просто втомилися від дискусій, тому дружно проголосували за підтримку документа.