Семейные ценности

ВККС хотела уволить законника за то, что его не волнуют доходы родственников, но ВСП был против

Сын от первой жены судьи имеет 2 недешевых автомобиля, а родители — квартиру в столице. За то, что служитель Фемиды не мог объяснить происхождение состояния своих родственников, его хотели лишить должности. Однако ему удалось убедить дисциплинарный орган в том, что он не печется судьбой родни.

«Погане» досьє

До Вищої ради правосуддя звернувся Микола Пасько з Господарського суду м.Києва. Він рік тому проходив кваліфікаційне оцінювання й не добрав балів. При мінімально необхідних 670 його показник становив 618.

Низьку оцінку він отримав, зокрема, через… статки своїх родичів, походження яких не зміг пояснити. Зокрема, ще у 2011 році його батьки купили в Києві квартиру, однак члени Вищої кваліфікаційної комісії не зрозуміли, за які кошти. Проте, як виявилося, комісія допустила й численні процедурні відхилення від правил.

«Перше порушення почалося вже на етапі проходження іспитів», — заявила під час засідання представниця судді. Адже, за правилами, тести потрібно заповнювати власноруч ручкою синього або чорного кольору. Усупереч цим приписам, суддя виконував завдання за допомогою комп’ютера, чого не прописано в жодному нормативному акті. «Крім того, порядком передбачено, що кандидат пише від руки практичне завдання. Однак і його суддя робив на комп’ютері, хоча цей порядок не передбачений жодним нормативно-правовим або підзаконним актом», — пролунало чергове зауваження адвоката.

Не все гаразд було й з оформленням матеріалів суддівського досьє. Адже, за словами захисниці законника, особова справа М.Паська не містила більшості документів, передбачених у законодавстві. Крім того, досьє не було прошитим, аркуші в ньому не пронумеровані, не складено опису документів. «Те досьє, яке надали комісії, взагалі не систематизоване, і його сторінки переплутані. Упевнена, що в такому вигляді воно є й зараз», — наголосила жінка.

Крім того, вона звернула увагу ВРП на оцінки, які психологи дали професійній етиці та доброчесності судді. Члени ВККС, які не мають психологічної совіти, інтерпретували їх на свій лад.

Якщо в органах судової влади встановлюють системи для оцінювання роботи суддів, то вони мають базуватися на оцінюванні об’єктивних критеріїв. «Нічим не обмежене дискреційне право суперечить самому принципу верховенства права, — вважає адвокат. — Дискреція не може перетворюватися на свавілля».

Як так сталося, що суддя здавав іспит не так, як передбачено в законодавстві, у комісії не пояснили. Як і того факту, що досьє не відповідає вимогам щодо оформлення.

Чужі статки — пітьма

Проте членів Ради зацікавило зовсім інше: не дискреція комісії, а статки родичів, походження яких суддя не зміг пояснити. Адже в колегії ВККС виникли сумніви щодо джерел, які допомогли його батькам купити квартиру.

Неможливість надати комісії документи про доходи батьків за час їх роботи М.Пасько пояснив тим, що сільськогосподарського підприємства, на якому вони працювали, сьогодні вже не існує. У відповідь йому дорікнули, що суддя мав би цікавитися доходами близьких людей.

Також виникли запитання щодо автомобіля сина судді від першого шлюбу. Точніше, ішлося про 2 автомобілі: тойоту та лексус. «Мої стосунки з колишньою дружиною не настільки відверті, щоб я отримав якусь конкретну інформацію про джерела її доходів. У будь-якому разі жодного відношення до придбання автомобілів я не маю», — пояснив суддя.

«Ви із сином проживаєте разом, ведете господарство, підтримуєте сімейні стосунки, берете участь у житті його сім’ї?» — поцікавився станом особистих стосунків М.Паська інший член ВРП.

«З 1996 року ми спільно не проживаємо, не ведемо спільного господарства і, якщо вже бути відвертим, останні 5 років не бачилися, — запевнив суддя. — Сину вже майже 40 років, він живе окремо, має дружину й дітей. Я не знаю, які в нього доходи».

Схоже, судді ГСК вдалося запевнити членів Ради в тому, що він цілком природно не цікавиться статками родичів, з якими не живе разом. Інша річ — чому ВККС так прискіпливо поставилася до цього питання, що ладна була звільнити суддю з посади через необізнаність із матеріальним станом батьків і 40-річного сина. Невже в деклараціях самих членів комісії усе настільки чисто, аби копирсатись у чужих сімейних цінностях?

Питання риторичне. Адже від самого початку декларування та використання його під час кваліфоцінювання спостерігається різний підхід до походження статків членів родини. Хоча, здавалося б, усе просто: якщо в НАЗК немає претензій до декларації судді чи кандидата, то й ВККС не повинна перебирати на себе роль оцінювача доброчесності. Урешті-решт це не її повноваження.