Приговор на сто тысяч

Жалобщик так пылко защищал оппонента, что ВСП отменила взыскание

Мужчина заявил, что служитель Фемиды недостаточно сурово наказал лицо, планировавшее его убийство, и не взыскал в его пользу деньги. Получив же новый приговор в другом суде, жалобщик расчувствовался и изменил мнение.

Замах чи підготовка?

Два роки тому громадянин звернувся до Вищої ради правосуддя, стверджуючи, що суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Юрій Шофаренко ухвалив рішення, які не відповідають нормам чинного законодавства та порушують його права як потерпілого. Заявник став жертвою замаху на вбивство, а організаторами злочину було подружжя. Обоє займали керівні посади в місцевому банку. Але справу співучасника злочину суддя перекваліфікував на «співучасть у готуванні до умисного вбивства». Така перекваліфікація передбачає більш м’яке покарання.

Крім того, скаржник уважав, що Ю.Шофаренко порушив порядок визначення складу присяжних, а також не вирішив питання про відшкодування моральної шкоди та не задовольнив відповідного позову.

Дисциплінарна палата відкрила провадження та з’ясувала таке. Законник визнав особу винною в скоєнні злочину — співучасті в готуванні до умисного вбивства — та призначив покарання у вигляді 7,5 року позбавлення волі. Апеляційний суд вирок скасував і призначив справу до розгляду в першій інстанції в іншому складі через істотні порушення вимог Кримінального процесуального кодексу. Наслідком цього стала неповнота судового розслідування та висновок, який не відповідає фактичним обставинам справи, кримінальна відповідальність, яку призначили, не відповідала тяжкості вчиненого. А потерпілий свого відшкодування так і не отримав.

Законник дав ДП свої пояснення. Щодо перекваліфікації дій обвинуваченого, то, за його словами, у вироку наведено мотиви з посиланням на правову позицію Верховного Суду. Щодо процедури відбору присяжних, то загальний порядок роботи було порушено через те, що двом суддям заявили відвід.

Однак палата побачила в діях судді дисциплінарний проступок і вирішила винести йому догану.

Між іншим, скаржник має претензії ще до трьох суддів. Одним із мотивів замовного вбивства було неправосудне рішення колегії апеляційного суду щодо нього.

Позов, якого не подавали

Ю.Шофаренко не збирався здаватись і оскаржив рішення.

«Я перевірив обвинувальний висновок на відповідність КПК 2012 року. Він йому відповідав, тому я його прийняв», — повідомив законник. Уже на іншій стадії виявилося, що десь був цивільний позов. Я дізнався про це й виніс на обговорення, і тоді суд присяжних виніс рішення, що на цій стадії не можна повернутись і перервати процес. Яким чином я мав захищати його права? Це потерпілий мав на стадії підготовчого засідання про це заявити. Натомість потерпілий та його адвокат мовчали».

Уперше про позов про стягнення моральної шкоди законник довідався все на тому ж засіданні, однак не від потерпілого, а від захисника обвинуваченого.

«Потерпілий мовчить, його представник мовчить. Суд не повинен займати чиюсь сторону. Є клопотання — розглянули. Я досі не розумію, як повинен діяти, якщо виникне схожа ситуація», — бідкався суддя.

На його думку, право на захист є активним, а не пасивним і ним потрібно було скористатись.

На засідання прийшов не лише суддя, а і його опонент. Чекаючи членів ВРП, чоловіки перекинулися кількома словами. Невідомо про що була розмова, але, схоже, вона цілковито розтопила серце скаржника. Можливо, його розчулив новий вирок, за яким злочинець дістав 10 років позбавлення волі, а на користь постраждалого стягнули 100000 грн. як компенсацію.

Тож надалі заявник перетворився на захисника судді. Попередньо поскаржившись на інших суддів, які «на чашу терезів поставили людське життя», чоловік заявив: «Є новий вирок, я його долучив. Якщо їх порівняти, то стає все зрозуміло. Може, він помилково це зробив, я до нього ні як до судді, ні як до людини претензій не маю. Думаю, суддя не мав злого умислу. Якщо говорити про інших, то вони мали злий умисел, і в мене є доказова база, що вони це зробили не безплатно».

Замість того щоб звинувачувати Ю.Шофаренка, чоловік використав свій час для того, щоб звинуватити трьох інших суддів, діяльність яких йому не сподобалася.

ВРП не стала сперечатись із палким захисником і вирішила його підтримати — скасувати догану судді. Адже якщо навіть людина, котра заварила кашу, виступила на захист опонента й більше не має претензій, то що робити в цій ситуації Раді?

Дисциплінарне провадження закрили. Однак, судячи зі слів скаржника, трьом служителям Феміди варто чекати проблем.