Безопасность для Фемиды

ВСП обеспокоен неподобающей реакцией на безобразия в судах

Высший совет правосудия на очередном заседании рассмотрел еще 3 жалобы на вмешательство в деятельность судей. Одну из них отклонили, а в двух все же установили факты, заслуживающие внимания: противоправные действия активистов и давление со стороны нардепа.

Обприскали зеленкою

Дмитро Передерко з Малиновського районного суду м.Одеси поскаржився до ВРП на невідомих громадян, які чинили на нього психологічний тиск. Володар мантії повідомив, що 13 квітня, під час розгляду кримінального провадження, близько 30 невідомих осіб, одягнених у військову форму, почали голосно вигукувати слова, які свідчили про незадоволення. Молодикам не сподобалося, що суд нібито намагався звільнити від відповідальності обвинуваченого. Тож вони із застосуванням нецензурної лексики вимагали від Д.Передерка подати заяву про самовідвід.

Член ВРП Тетяна Малашенкова проінформувала, що вимоги припинити порушення порядку були проігноровані, тому слухання справи довелося відкласти. Проте це ще більше розлютило активістів, і вони розбризкали зеленку.

«Внаслідок таких дій розчин потрапив на обличчя судді й мантію, а також відкриті частини тіла, одяг та особисті речі секретаря судового засідання Г.Періжок, прокурора П.Чекалова та осіб, які входили до складу варти. Після цього невідомі пошкодили меблі, технічне обладнання, що знаходилось у залі суду», — додала доповідачка з вказаного питання.

Д.Передерко переконаний, що існувала навіть загроза його життю. І все — через неналежну організацію охорони установи.

Т.Малашенкова наголосила: з Генеральної прокуратури надійшла відповідь, що заява судді скерована до прокуратури Одеської області. «Бездіяльність відповідних службових осіб, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань повідомлення Д.Передерка про втручання в його діяльність, унеможливила проведення ґрунтовної перевірки цього факту з метою виявлення та притягнення до передбаченої законом відповідальності осіб, винних у скоєному злочині», — заявила член Ради.

ВРП вирішила внести до ГПУ подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до ЄРДР відомостей про злочин. Також колегіальний орган звернеться до Національної поліції стосовно незабезпечення її працівниками громадського порядку.

Звернення нардепа

Далі Рада розглянула скаргу від Ольги Панченко, Сергія Іванова, Владислава Чередниченка з Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про втручання з боку народного депутата Юрія Дерев’янка.

Доповідач Алла Олійник поінформувала, що в провадженні ДнААС перебуває скарга світловодського міського голови Валентина Козярчука. Справу було призначено до розгляду на 1 березня поточного року.

Водночас 21 лютого до суду надійшло депутатське звернення Ю.Дерев’янка. У ньому нардеп написав, що відбувається систематичне порушення чинного законодавства стосовно організації харчування в навчальних закладах освіти, чим порушуються конституційні права громадян. Повідомив, що питання взято під його контроль.

Судді розцінили це як утручання у свою професійну діяльність і тиск.

ВРП, ознайомившись зі скаргою, погодилась із доводами й вирішила повідомити Верховну Раду про неприпустимість таких дій з боку народних депутатів. Водночас увагу ГПУ звернуто на дотримання приписів ст.19 Конституції, ст.214 Кримінального процесуального кодексу щодо обов’язку фіксувати відомості про злочини.

Листування з пресою

Менше пощастило Ірині Шепетко з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Володар мантії повідомила, що 27 грудня 2016 року на адресу суду надійшов поштовий конверт, в якому містилася газета «Правозахист». У ній було виділено статтю під назвою «8 місяців за ґратами, або «Злочин» та покарання». Її автор критикує рішення судді в конкретному кримінальному провадженні.

І.Шепетко розцінила подію як утручання в судочинство, спираючись на постанову Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 №8. У п.11 документа сказано: «Під втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв’язку з її розглядом)».

Утім, ВРП не вгледіла тут жодних загроз незалежності судді та авторитету правосуддя, як і не побачила в журналістському матеріалі ознак тиску на служителя Феміди. Тож І.Шепетко відмовили у вжитті заходів щодо її скарги.

Справді, сама по собі публікація — це лише привід замислитися над тим, як у суспільстві сприйняли те чи інше рішення. Можливо, варто врахувати, що саме виявилося незрозумілим журналістові, аби в майбутньому давати більш розлогу аргументацію винесених рішень.

Щоправда, і депутатське звернення — не більше ніж папір. Адже нині парламент не має жодного впливу на суддівську кар’єру(принаймні в рамках закону). Тож реагувати на заяви та звернення парламентаря чи ні — справа правосвідомості самого судді.

А з бешкетниками в установах третьої гілки влади дійсно час щось робити. Адже, якщо правопорушення не знаходять реакції держави, вони будуть повторюватися раз у раз.

ПРЯМА МОВА

Дмитро ПЕРЕДЕРКО,
суддя Малиновського районного суду м.Одеси:

— На моє глибоке переконання, така поведінка невідомих мені осіб у сукупності з подальшим поширенням інформації про вчинені дії в мережі Інтернет і закликами окремих осіб до розправи наді мною та моїми близькими родичами, а також пошкодження мого майна є не чим іншим, як способом залякування з метою перешкодити виконанню службових обов’язків.

Уважаю, що однією з передумов такої ситуації стала неналежна організація охорони приміщення суду, суддів і працівників апарату. Переконаний: якщо не вжити негайних заходів на державному рівні, то не виключається можливість повторення подібного.