Судья Печерского районного суда Киева Сергей Вовк:

"За это время ни один из участников процесса не заявлял мне отвода"

Недавно в СМИ появилась информация, что судья Печерского районного суда Киева Сергей Вовк после годичного перерыва, связанного с отстранением его от должности, вновь приступил к исполнению своих обязанностей. «ЗиБ» решил выяснить непосредственно у судьи, соответствует ли это действительности, а также как продвигается расследование уголовного производства, возбужденного против него Генеральной прокуратурой.

«Суд визначив низку недоліків, які вказують на грубі порушення з боку прокуратури»

— Сергію Володимировичу, наскільки нам відомо, ще у грудні минулого року Вища кваліфікаційна комісія суддів повернула Генеральному прокурору клопотання щодо вашого відсторонення від посади у зв’язку з тим, що той його відкликав. Тож фактично починаючи з грудня 2015-го ви могли здійснювати правосуддя…

— У вересні 2015 року я повернувся з відпустки по догляду за дитиною та почав працювати. Однак я не відправляв правосуддя, адже діяло рішення ВККС щодо мого відсторонення.

Дійсно, у грудні Генпрокурор відкликав клопотання щодо подовження строку відсторонення. Напевно, це пов’язано з моїми попередніми активними діями щодо захисту: оскарженням рішень ВККС про відсторонення до Вищого адміністративного суду. В судовому порядку я довів: відсутні будь-які підстави для застосування до мене такого запобіжного заходу, як відсторонення від посади.

— Тобто в січні цього року ви вже розглядали справи, бо строк відсторонення закінчився?

— Ні, в грудні минулого року та в січні цього я був у відпустці. Зараз вийшов на роботу. Я — суддя, і повинен виконувати свої обов’язки.

— На вашу думку, чим було викликано те, що в ЗМІ з’явилася інформація про початок розгляду вами справ? Кому потрібна така «сенсація»?

— Навіть не знаю, із чим це пов’язано. Мабуть, певні особи отримують бонуси від інформації, що з’являється в медійному просторі. Складається враження: хто більше публічно «б’є» суддю, той отримує від цього кращі та більші, наприклад політичні, дивіденди. Це моє припущення.

— 2 лютого на сайті ГПУ повідомлялося, що відомство повторно звернеться до ВККС з клопотанням про ваше відсторонення. Як ви поставилися до такої інформації?

— Сторона кримінального провадження, а саме — обвинувачення, наділена правом звернутися до ВККС щодо відсторонення судді від посади. Я довів, що підстав для цього немає. Якщо ГПУ декларує, що звертатиметься до ВККС, — це її право. Разом з тим у мене є право на захист. У нашій країні ніхто не відміняв презумпції невинуватості. Отже, я невинуватий, доки не доведено протилежне.— Поширювалася й інформація, що суд повернув обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинувачення вас у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу.

— Так, за результатами досудового розслідування обвинувальний акт був направлений до Вишгородського районного суду Київської області для розгляду по суті. Суд повернув його в прокуратуру м.Києва для усунення недоліків.

Це не означає, що кримінальне провадження знову не потрапить до суду. Та вже на цій стадії суд визначив низку недоліків, які вказують на грубі порушення з боку прокуратури. На мою думку, підстав для направлення згаданого акта до суду не було. Як не було й підстав порушувати кримінальне провадження.

«Попри свої попередні помилки, ВККС не зробила для себе будь-яких висновків»

— Минув майже рік з того часу, як Вища кваліфкомісія суддів уперше задовольнила клопотання про ваше відсторонення. ВАС уже не один раз визнавав незаконним та скасовував рішення комісії. Як уважаєте, чому ГПУ, попри рішення суду, продовжує звертатися з клопотаннями до комісії, а остання їх задовольняє?

— Мені невідомі їхні мотиви. Рішення ВАС не створює перешкоди для Генпрокуратури, аби повторно звернутися з клопотанням. Це їхнє право. У будь-якому випадку Конституція зобов’язує діяти у спосіб, визначений законом.

Якщо ГПУ звертається з таким клопотанням, то повинна його обгрунтувати. А обгрунтування полягає не тільки в тому, аби наводити ті чи інші обставини. Генпрокуратура повинна й надавати відповідні докази. Однак, звертаючись з клопотанням до комісії, ГПУ таких доказів не надавала. Я це довів у судовому порядку.

Під час засідань ВККС я звертався до представника Генпрокуратури з проханням навести докази, які свідчать, що є підстави для мого відсторонення. Він тільки посилався на те, що є ризики мого впливу на свідків, знищення доказів… Сам факт наявності ризиків був підставою для мого відсторонення. Це й було покладено в основу рішення ВККС.

Відсутність належних доказів стала підставою для його скасування Вищим адмінсудом. Разом з тим, попри свої попередні помилки, комісія не зробила для себе будь-яких висновків: виписану правову конструкцію переносила з одного рішення в інше.

— Часто володарі мантій приходять на засідання ВККС, на якому розглядається питання щодо їх відсторонення, з адвокатом. Дехто критично ставиться до цього: мовляв, суддя, який вирішує людські долі, не може сам себе захистити. Як ви ставитесь до такої думки? Можливо, адвокат потрібен для більшої впевненості?

— Відсторонення від посади — це вид запобіжного заходу. Воно застосовується в межах кримінального провадження. Якщо суддя користується послугами адвоката, це не означає, що він непрофесіонал.

Професії адвоката та судді відрізняються. Аби бути адвокатом, потрібно вміти захищати людей. Я ж здатний оцінювати докази, застосовувати закон. Але тих професійних якостей, якими володіє захисник, у мене немає. Не можна покладатися на самовпевненість, варто звертатися до висококваліфікованих фахівців. Тим більше що після того, як проти мене порушили кримінальне провадження, адвокатська спільнота проявила свою небайдужість. Адвокати запропонували мені допомогу, я нею скористався.

— На вашу думку, чому адвокати так вчинили?

— Мабуть, керувалися своєю правосвідомістю. Фахівець у галузі права бачить, де є правопорушення, а де його нема. Коли на всю країну заявляють, що певна особа вчинила правопорушення, але не надають будь-яких доказів, то це штучно створене кримінальне провадження.

— Хто, крім адвокатів, підтримував вас? Ви зверталися до Ради суддів?

— Особисто я не звертався. Знаю, що керівництво суду зверталося. Я отримав підтримку з боку родини, колег. До того ж адвокати, працівники прокуратури (районних прокуратур, м.Києва, Генпрокуратури) висловлювали мені слова підтримки, бажали, щоб усе це закінчилося з гарними наслідками для мене.

«Мене переслідують за те, що я виконую свою роботу»

— Ви говорили про штучність порушеного кримінального провадження. Як уважаєте, це тиск на вас особисто чи на Печерський райсуд м.Києва в цілому?

— Я можу говорити тільки за себе. Щодо деяких моїх колег також порушені кримінальні провадження. На мій погляд, вони містять ознаки безпідставного кримінального переслідування. Чому я вважаю, що кримінальне провадження щодо мене штучно порушене? Адже ще на стадії досудового розслідування прокуратура не доводить підстави для мого відсторонення. Це може говорити про те, що доказів моєї вини вони не мають.

Мене «переслідують» за те, що я виконую свою роботу, за те, що прийняв рішення. На мою думку, рішення, яке прокуратура вважає завідомо неправосудним, обгрунтоване, відповідає вимогам закону. Не я вигадав таку практику, в яких випадках особа позбавляється права власності. Правові висновки в цьому питанні були надані Верховним Судом. Є практика, на якій грунтується моє рішення.

— Кримінальне провадження щодо вас було порушене понад рік тому. За цей час в органах прокуратури відбулася кадрова реформа. Це якимось чином вплинуло на хід досудового розслідування?

— Кадрові зміни вплинули тільки таким чином, що збільшилося коло осіб, котрі входять до слідчої групи, яка розслідує це кримінальне провадження. До неї включили ще й Генпрокурора. Це підтверджує факт незаконності мого переслідування. Бо він мав бути включений до групи ще тоді, коли мені намагалися вручити підозру. Відсутність Генпрокурора в цій групі як особи, котра повинна вручити мені підозру, є порушенням.

— Чи не виникало враження, що розслідування навмисно затягується? Адже кримінальне провадження порушили, а довести до логічного завершення не змогли?

— Досудове розслідування відбувалося в межах процесуального законодавства і в межах визначених строків. Я не бачу підстав говорити, що хтось затягував розслідування. Не завадило б, звичайно, якби в мене було трохи більше часу для зібрання більшої кількості доказів своєї невинуватості.

— Часто викликали на допити?

— Двічі за весь час досудового розслідування.

— Виклики слідчого не ігнорували?

— Ні, я завжди з’являвся.

— Нині ви перебуваєте в статусі обвинуваченого. Дехто вважає, що за таких умов суддя не має морального права розглядати справи, це підриває довіру до усієї судової системи. Ви із цим погоджуєтеся?

— Вважаю, що я вже довів: підстав для порушення кримінального провадження не було. Я, як фахівець у галузі права, не бачу підстав для того, аби соромитися відправляти правосуддя.

Читаю ЗМІ й бачу, що в суспільства сформувалася негативна думка про судову систему. Та, гадаю, найкращим показником довіри чи недовіри громадян до суду є думка тих осіб, які кожного дня приходять до суду. Після того як було порушене кримінальне провадження і дотепер у тих справах, де я був слідчим суддею чи головуючим, жоден з учасників процесу не заявляв мені відводу. У ситуації, що склалася, — це найвища нагорода для мене.

— Як уважаєте, чому ніхто не звернувся із заявою щодо вас до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції? Адже, як з’ясувалося, звернувшись до ТСК, можна набагато легше та швидше позбавити суддю мантії, ніж за допомогою кримінального провадження. Є припущення, чому для вас обрали складніший шлях витиснення із судової системи?

— Це питання стосується не моїх дій… Якщо ніхто не звертався до ТСК, не вбачаю необхідності відповідати на це запитання.

— Незабаром розпочнеться процедура первинного кваліфікаційного оцінювання. Через неї збираються «просіяти» всіх суддів. Ви готові до такої перевірки?

— Я, як і всі судді, зобов’язаний пройти таке оцінювання. Я готуюся.

— Як гадаєте, у вас є шанс довести здатність вершити правосуддя?

— У кожного є шанси, якщо будуть дотримані принципи безсторонності, об’єктивності.

— Думаєте, через тиск громадськості ВККС зможе прийняти рішення, що ви не відповідаєте займаній посаді?

— Ні, я так не вважаю. Сподіваюся, ВККС прийме обгрунтоване рішення.

— І наостанок: як змінилося ваше професійне життя після порушення кримінального провадження? Це загартувало? Чи ви пожалкували про те, що колись обрали професію судді?

— Порушення кримінального провадження дало мені більше досвіду. В мене було багато часу для глибшого вивчення положень Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, практики Європейського суду з прав людини. Я не марнував часу, підвищував кваліфікацію.