Зобов’язання банку виплачувати проценти на суму вкладу не пов’язане з особою вкладника і не припиняється у зв’язку з його смертю. Такого висновку дійшов Верховний Суд Ураїні у постанові від 4 вересня 2013 року №6-67цс13, текст якої друкує газета "Закон і Бізнес".
Верховний Суд України
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
4 вересня 2013 року м.Київ №6-67цс13
Судова палата в цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого — Яреми А.Г.,
суддів: Григор’євої Л.І., Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в судовому засіданні заяву Особи 7 про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013 у справі за позовом Особи 7 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення процентів за договором банківського вкладу,
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2012 року Особа 7 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення процентів за договором банківського вкладу.
Зазначала, що 18.11.2010 між її чоловіком, Особою 8 і ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір про депозитний вклад №*, за умовами якого банк прийняв від нього $25 тис. на строк 12 місяців — до 18.11.2011 й зобов’язався виплатити йому вказану суму та 9% річних на умовах і в порядку, установлених договором. Під час дії договору, Інформація 1, Особа 8 помер. Після його смерті успадкувала належне Особі 8 майно, у тому числі й указаний грошовий вклад. 6.06.2011 вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Неодноразово зверталася до ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявами про одержання вкладу та встановлених договором процентів на суму вкладу. Проте відповідач виплатив їй лише суму вкладу та проценти на суму вкладу, які були нараховані на день смерті Особи 8, у розмірі $92,46. Посилаючись на те, що договір банківського вкладу не був припинений на день смерті спадкодавця, Особа 7 просила стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» проценти на суму банківського вкладу в розмірі 17287 грн. 24 коп.
Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 6.09.2012 позов задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь Особи 7 проценти за договором банківського вкладу від 18.11.2010 в розмірі 17287 грн. 24 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 28.11.2012 скасовано рішення Подільського районного суду м.Києва від 6.09.2012 та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою ВСС від 28.01.2013 відмовлено у відкритті касаційного провадження в указаній справі.
У поданій до ВС заяві Особа 7 просить скасувати ухвалу ВСС від 28.01.2013, рішення Апеляційного суду м.Києва від 28.11.2012, залишити без змін рішення Подільського районного суду м.Києва від 6.09.2012, посилаючись на неоднакове застосування положень стст.608 та 1228 ЦК, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалою ВСС від 3.06.2013 вказану справу допущено до провадження ВС.
Для прикладу наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права Особа 7 посилається на такі судові рішення:
ухвалу ВСС від 18.04.2012 у справі за позовом Особи 4 до філії «Київське головне регіональне управління ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення суми боргу за договором банківського вкладу, якою суд касаційної інстанції скасував рішення апеляційного суду та залишив без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову через те, що місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідно до ч.2 ст.1228 ЦК зобов’язання банку на оплату процентів за договором банківського вкладу у зв’язку зі смертю вкладника не припиняється;
ухвалу ВСС від 3.08.2012 у справі за позовом прокурора м.Нововолинська в інтересах Особи 2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення відсотків за договорами, якою судом касаційної інстанції відмовлено у відкритті касаційного провадження та в якій висловлено правову позицію, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обгрунтованих висновків про те, що зобов’язання банку не пов’язані з особою вкладника, тому їх виконання може відбутися щодо будь-якого спадкоємця.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи, наведені в заяві, Судова палата в цивільних справах ВС вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.353 Цивільного процесуального кодексу ВС переглядає судові рішення в цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.
Згідно зі ст.355 ЦПК заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.
За змістом ст.360-4 ЦПК, суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 ЦПК, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що 18.11.2010 між Особою 8 та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу, за умовами якого банк прийняв від нього $25 тис. на строк 12 місяців — до 18.11.2011 й зобов’язався виплатити йому вказану суму та 9% річних на умовах і в порядку, передбачених договором.
Інформація 1, Особа 8 помер.
Спадщину після смерті Особи 8 прийняла його дружина — Особа 7.
23.11.2011 ПАТ КБ «ПриватБанк» здійснило виплату суми вкладу спадкоємцю вкладника в розмірі $25 тис. та процентів на суму вкладу, які були нараховані на день смерті Особи 8, у розмірі $92,46.
У виплаті процентів на суму вкладу з дня смерті Особи 8 до дня виплати коштів спадкоємцю ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовило, вважаючи, що нарахування процентів на суму вкладу припиняється з дня смерті вкладника.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, у тому числі право на вклад у банку. Хоча правоздатність спадкодавця припинилася у зв’язку з його смертю, зобов’язання банку перед його спадкоємцями за договором банківського вкладу не припинилося, оскільки відповідач продовжував користуватися коштами вкладника.
Такі висновки суду є правильними й узгоджуються з наданими позивачем ухвалами судів касаційної інстанції.
Водночас, скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, з яким погодився суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що зобов’язання банку нараховувати проценти за договором банківського вкладу припиняється смертю вкладника.
З цим висновком судів погодитись не можна з таких підстав.
Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стст.1216, 1218 ЦК).
Відповідно до ст.608 ЦК зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов’язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов’язаним з особою кредитора.
Згідно зі ст.1219 ЦК до складу спадщини не входять права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов’язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 цього кодексу.
Згідно зі ст.1058 ЦК за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Відповідно до ч.5 ст.1061 ЦК проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу в банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.
Тобто сторонами правовідносин за договором банківського вкладу є банк (боржник) і вкладник (кредитор). Оскільки зобов’язання банку виплачувати проценти на суму вкладу не пов’язане з особою вкладника, у зв’язку зі смертю вкладника (кредитора) таке зобов’язання не припиняється. До спадкоємців вкладника переходить право на вклад у банку та проценти, нараховані на суму вкладу до дня фактичного повернення коштів.
Ухвалюючи у справі, яка переглядається, судове рішення про відмову у відкритті касаційного провадження, суд касаційної інстанції не врахував, що виконання банком зобов’язань виплачувати вкладникові проценти на суму вкладу не пов’язане з особою останнього, а тому не припиняється внаслідок смерті вкладника та входить до складу спадщини.
Відповідно до чч.1, 2 ст.360-4 ЦПК суд задовольняє заяву в разі наявності однієї з підстав, передбачених ст.355 цього кодексу. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ураховуючи викладене, ухвала ВСС від 28.01.2013 підлягає скасуванню на підставі п.1 ст.355, чч.1, 2 ст.360-4 ЦПК з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Надану заявником ухвалу ВСС від 10.10.2012 у справі за позовом Особи 3 до ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди не може бути взято до уваги Верховним Судом як приклад неоднакового застосування норм матеріального права, оскільки вказаним судовим рішенням скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій із направленням справи на новий судовий розгляд, що не означає остаточного вирішення спору.
Керуючись стст.355, 360-3, 360-4 ЦПК, Судова палата в цивільних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 7 про перегляд Верховним Судом ухвали ВСС від 28.01.2013 задовольнити.
Ухвалу ВСС від 28.01.2013 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова ВС є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.2 ч.1 ст.355 ЦПК.
Матеріали за темою
Відсьогодні Нацбанк пом’якшує низку обмежень
29.12.2023
Банки заробили удвічі більше у 2023 році
07.12.2023
НБУ встановив облікову ставку на рівні 16%
27.10.2023
Активи Нацбанку збільшилися на 17%
24.08.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!