Реєстр рахунків та сейфів:

Ризики для захисту банківської таємниці та потенціал для кримінального переслідування

Уряд схвалив законопроєкт (№13233), який передбачає створення централізованого реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. Розглянемо його ключові положення, причини розробки, можливості, які він відкриває для правоохоронних органів, потенційні загрози зловживань та способи їхнього зменшення.

Ключові нововведення законопроєкту

Цей документ є частиною ширшої стратегії приведення українського законодавства у відповідність до стандартів ЄС, зокрема для приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

Реєстр, який адмініструватиме Державна податкова служба, обіцяє стати потужним інструментом для правоохоронних органів у боротьбі з фінансовими злочинами, такими як відмивання грошей, ухилення від сплати податків та корупція. Водночас законопроєкт викликає занепокоєння щодо потенційного порушення банківської таємниці та ризиків зловживань з боку правоохоронців.

Законопроєкт №13233 вносить зміни до низки законодавчих актів, зокрема до законів «Про банки і банківську діяльність» та «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Основні нововведення включають:

Створення реєстру рахунків та банківських сейфів:

реєстр міститиме інформацію про всі банківські рахунки, електронні гаманці та договори на індивідуальні банківські сейфи фізичних осіб;

ДПС виступає як держатель і адміністратор реєстру, отримуючи дані від НБУ, банків, небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей;

реєстр включатиме дані про відкриття та закриття рахунків і сейфів, але не міститиме інформації про транзакції, залишки на рахунках чи вміст сейфів.

Реєстр кінцевих бенефіціарних власників (КБВ):

створюється окремий реєстр для обліку КБВ трастів та подібних правових утворень, також під управлінням ДПС.

Нові обов’язки для суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ):

СПФМ, зокрема банки, повинні повідомляти ДПС про розбіжності в даних про КБВ;

розширено перелік СПФМ, додавши суб’єктів, що працюють із культурними цінностями через вільні порти, та довірчих власників трастів, які є резидентами України.

Захист викривачів:

Законопроєкт передбачає правовий захист для осіб, які повідомляють про підозрілі фінансові операції, включаючи безоплатну правову допомогу та конфіденційність.

Посилення нагляду та санкцій:

вводяться суворіші санкції за невиконання вимог фінансового моніторингу, що відповідають стандартам FATF та директивам ЄС.

Можливості для правоохоронних органів

Наразі доступ до банківської таємниці надається лише за:

письмовим запитом або дозволом клієнта;

рішенням суду;

запитами певних державних органів (прокуратура, СБУ, НАБУ, БЕБ, НАЗК, ДПС тощо), але ці запити мають бути обґрунтованими, стосуватися конкретних осіб чи операцій і відповідати меті запиту.

Запровадження реєстру рахунків та банківських сейфів значно розширює можливості правоохоронних органів у притягненні осіб до кримінальної відповідальності. Доступ до нього матимуть:

Державна податкова служба (ДПС) — для виконання податкових функцій;

Центральний орган виконавчої влади з питань протидії відмиванню грошей (Держфінмоніторинг) — для виявлення підозрілих операцій;

Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА) — для управління активами, отриманими від злочинів;

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) — для розслідування корупційних злочинів;

Бюро економічної безпеки (БЕБ) — для боротьби з економічними правопорушеннями;

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) — для перевірки декларацій посадовців;

органи державної виконавчої служби та приватні виконавці — для примусового стягнення активів.

Ці органи зможуть отримувати інформацію через спеціальний доступ або електронну взаємодію між реєстрами (без необхідності отримання судового рішення та підготовки мотивованих запитів), що значно спростить та прискорить їхню роботу.

Спрощення пошуку активів для арешту та конфіскації

Одна з найбільших перешкод у розслідуванні фінансових злочинів – складність виявлення активів, які можна арештувати чи конфіскувати. Правопорушники часто приховують кошти, розподіляючи їх між різними рахунками, використовуючи підставних осіб або зберігаючи цінності в сейфах. Реєстр усуває цю проблему, надаючи правоохоронцям повну картину фінансових активів підозрюваного.

Приклад. Уявімо корупційну справу, де НАБУ розслідує діяльність високопосадовця, який отримав хабар. Раніше детективам доводилося надсилати запити до десятків банків, що могло тривати тижні. Реєстр дозволить за лічені години отримати перелік усіх рахунків і сейфів, що належать підозрюваному, та оперативно накласти арешт (провести обшуки).

Полегшення розслідування фінансових злочинів

Фінансові злочини, такі як відмивання грошей, шахрайство чи ухилення від податків, потребують аналізу складних фінансових схем. Реєстр спрощує цей процес, надаючи доступ до інформації про фінансові інструменти підозрюваних. Так, Реєстр дозволяє:

відстежувати фінансові потоки: правоохоронці можуть визначити, які рахунки пов’язані з підозрюваним, навіть якщо вони оформлені на інших осіб;

виявляти підозрілі активи: Держфінмоніторинг може аналізувати дані для виявлення нетипової фінансової поведінки;

встановлювати кінцевих бенефіціарів: Реєстр КБВ допоможе ідентифікувати реальних власників трастів чи компаній.

Приклад. Розглянемо справу про наркоторгівлю, де злочинна група використовує десятки рахунків для переказу коштів через фіктивні компанії. Раніше правоохоронці могли місяцями перевіряти кожен банк, даючи злочинцям час знищити докази. Реєстр дозволить швидко отримати перелік усіх рахунків, пов’язаних із групою, та довести їхній зв’язок зі злочинними доходами.

Посилення боротьби з корупцією

Корупційні злочини часто пов’язані з приховуванням незаконно отриманих активів. Реєстр стане ключовим інструментом для НАБУ та НАЗК, дозволяючи:

перевіряти декларації чиновників: порівняння даних із реєстру з деклараціями допоможе виявити невідповідності;

виявляти необґрунтовані активи: якщо чиновник має рахунки чи сейфи, які не відповідають його доходам, це стане підставою для розслідування;

запобігати виведенню коштів: швидкий доступ до інформації унеможливить переведення корупційних доходів за кордон після початку слідства.

Міжнародна співпраця

Реєстр відповідає стандартам FATF і полегшує співпрацю з іноземними правоохоронними органами. Наприклад, дані з реєстру можуть допомогти відстежувати транскордонні операції, що сприятиме розслідуванню міжнародних злочинів.

Переваги для кримінальної відповідальності

Скорочення часу розслідування: процес збору інформації скоротиться з місяців до годин.

Збільшення успішних справ: повнота даних підвищить шанси довести злочин у суді.

Запобігання уникненню покарання: швидке реагування не дозволить злочинцям вивести активи чи знищити докази.

Потенціал для зловживань

Незважаючи на очевидні переваги, надання широкого доступу до реєстру численним державним органам створює значні ризики зловживань, особливо в контексті приватності громадян та потенційної корупції.

Неправомірне стеження: прямий доступ до реєстру без необхідності отримання судового рішення дозволяє правоохоронцям моніторити фінансову діяльність громадян без належного обґрунтування. Наприклад, БЕБ чи НАБУ можуть перевіряти рахунки особи лише на основі припущень, що може порушувати статтю 8 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на приватність.

Політичне переслідування: у країнах із нестабільними демократичними інститутами доступ до фінансової інформації може використовуватися для переслідування політичних опонентів, активістів чи бізнесменів. Реєстр може стати інструментом для пошуку «компромату» або створення штучних підстав для кримінальних справ.

Корупція та зловживання: чиновники чи правоохоронці з доступом до реєстру можуть використовувати інформацію для особистої вигоди, наприклад, для вимагання хабарів чи шантажу. В Україні, де корупція залишається проблемою, це реальна загроза.

Ризики безпеки даних: централізація чутливих фінансових даних робить реєстр привабливою мішенню для кібератак. У разі витоку інформації тисячі громадян можуть стати жертвами шахрайства чи крадіжки особистих даних.

Підвищення податкового тиску: Реєстр дозволить ДПС виявляти «забуті» чи незадекларовані рахунки, що може призвести до масових перевірок громадян, особливо фізичних осіб-підприємців (ФОП), які використовують особисті рахунки для бізнесу.

Ці ризики підкреслюють необхідність чітких механізмів контролю та захисту даних, щоб запобігти зловживанням.

Зменшення ризиків

Для забезпечення належного використання реєстру та захисту прав громадян необхідно впровадити такі заходи:

Суворі контрольні заходи доступу:

впровадити двофакторну аутентифікацію та обмежити доступ до реєстру лише для уповноважених осіб із чітко визначеними повноваженнями;

вимагати обґрунтування кожного запиту на доступ, наприклад, наявність офіційного розслідування.

Журнали аудиту:

вести детальний облік усіх доступів до реєстру, включаючи інформацію про користувача, час і мету доступу. Ці журнали повинні регулярно перевірятися незалежним органом.

Незалежний нагляд:

створити незалежну наглядову раду, до якої входитимуть представники громадянського суспільства, для моніторингу використання реєстру та розслідування скарг.

Захист даних:

використовувати сучасні технології шифрування та регулярно проводити тести на кібербезпеку для захисту реєстру від атак;

обмежити обсяг даних, що зберігаються, до мінімально необхідного.

Прозорість для громадян:

надавати громадянам можливість отримувати повідомлення про доступ до їхніх даних у реєстрі та оскаржувати неправомірні дії;

забезпечити безкоштовний доступ до витягів із реєстру для власників рахунків.

Юридична відповідальність:

ввести суворі санкції, включаючи кримінальну відповідальність, за неправомірне використання даних із реєстру;

забезпечити швидкі та доступні механізми судового захисту для громадян, чиї права були порушені.

Міжнародний досвід:

вивчити практики ЄС, де доступ правоохоронців до централізованих реєстрів банківських рахунків регулюється чіткими правилами. Наприклад, у ЄС доступ надається лише визначеним компетентним органам для розслідування серйозних злочинів, таких як тероризм чи організована злочинність, із суворим контролем.

Ці заходи допоможуть збалансувати потребу в ефективних правоохоронних інструментах із захистом прав громадян.

Висновок

Законопроєкт №13233 є важливим кроком до виконання міжнародних зобов’язань України, зокрема для приєднання до SEPA та посилення боротьби з фінансовими злочинами. Реєстр рахунків та банківських сейфів значно полегшить роботу правоохоронних органів, дозволяючи швидше знаходити активи, розслідувати злочини та виявляти корупцію. Однак широкий доступ до чутливих даних без належних захисних механізмів створює ризики зловживань, від неправомірного стеження до політичного переслідування та кібератак.

Для успішної реалізації законопроєкту необхідно впровадити суворі заходи захисту даних, незалежний нагляд і прозорі процедури доступу. Лише так Україна зможе досягти балансу між безпекою та приватністю, зміцнюючи довіру громадян до держави та її інституцій.

Закон і Бізнес