Українсько-німецький діалог

Вітчизняні адвокати дізнались, як живеться їхнім іноземним колегам

«І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь» — можна сміливо стверджувати, що ІІ українсько-німецький правничий день відбувся під таким гаслом. Обговорювали, серед іншого, організацію адвокатського самоврядування в Німеччині й вітчизняний досвід з цього питання. Іноземні правники цікавились, чи не призводить розгалуженість системи органів адвокатського самоврядування до конфлікту інтересів та запевняли: доступ до професії в їхній країні є прозорим. Українська сторона ж хизувалася власними здобутками на професійному поприщі. Та як відомо, в кожній шафі є свій скелет…

Зрозуміло, та не без критики

Німецька адвокатура є незалежною, вільною та саморегулюючою з 1878 року. Такою інформацією поділився представник Федеральної палати адвокатів Німеччини Еріх Йостер. За його словами, станом на 1 січня поточного року в країні налічується близько 162 тис. адвокатів. Прикметно, що переважна більшість з них — жінки.

До системи органів адвокатського самоврядування в Німеччині належать Федеральна палата адвокатів, установчі збори (так званий адвокатський парламент, до складу якого входить 116 членів), 27 регіональних палат адвокатів, палата адвокатів при Федеральному верховному суді та адвокатські суди.

Так, Федеральна палата адвокатів, за словами Е.Йостера, бере активну участь у законотворчій діяльності та захищає інтереси всіх німецьких представників цієї професії перед «політикою, верховними судами та державними органами». При цьому даний орган не є наглядовою інстанцією над регіональними палатами.

«Адвокатський парламент» здійснює прийом нових членів, наглядає за дотриманням професійних обов’язків, консультує з питань права, врегульовує спори між адвокатами, а також між останніми та їхніми клієнтами, та захищає інтереси колег.

Крім німецьких адвокатів, доступ до професії мають захисники з країн — членів Європейського Союзу та Світової організації торгівлі.

Утім, іноземні колеги зізналися: незважаючи на чіткість, прозорість та зрозумілість функціонування системи органів адвокатського самоврядування в Німеччині, діяльність останніх активно критикують представники професії.

У країні існує триступінчаста система судів, що здійснюють «спеціальне» судочинство щодо адвокатів. Так, першою інстанцією є адвокатський суд, другою — адвокатський трибунал та найвищою — Федеральний верховний суд, або сенат з адвокатських справ.

«Прокурори і судді в нас непідкупні. Ми можемо на це покладатись. А корумпованість юстиції дорівнює нулю!» — наголосив Е.Йостер.

Естафету перейняла президент Асоціації адвокатів України Ольга Дмитрієва, яка репрезентувала вітчизняну структуру органів адвокатського самоврядування. Так, вона зазначила, що наразі в Україні немає адвокатів, які б здійснювали свою діяльність поза межами Національної асоціації адвокатів України. Крім того, на переконання О.Дмитрієвої, поява в системі органів адвокатського самоврядування Вищої ревізійної комісії адвокатури, безперечно, є позитивом, адже ВРКА контролюватиме питання фінансової діяльності всіх органів адвокатського самоврядування, що забезпечить прозорість та відкритість їх роботи.

«Усі фінанси мають бути під­кон­троль­ними суспільству, — наголосила адвокат, додавши при цьому: — Більш ніж за 25 років адвокатської практики я жодного разу не бачила, щоб кваліфікаційні комісії надавали будь-які звіти щодо своїх фінансів!»

Німецьких колег цікавило: чи не призводить така складна та розгалужена система самоврядних органів та наявність великої кількості професійних об’єднань, асоціацій тощо до конфлікту інтересів у цьому середовищі? Ці припущення розвіяла О.Дмитрієва: «Це не конфлікт інтересів, а навпаки — обмін досвідом, інформацією».

Є проблеми, є й механізми

З огляду на те що запровадження інституту безоплатної правової допомоги, прийняття Кримінального процесуального кодексу й реформа адвокатури відбулися на теренах нашої держави майже одночасно, юристам непросто пристосовуватись до нових умов діяльності. На цьому наголосила ректор Академії адвокатури України Тетяна Варфоломеєва. На її думку, критикувати чинні закони — не вихід, слід поступово вносити зміни й доповнення до них, як це підказуватиме практика.

«Адвокатура в Україні наразі розвивається за європейськими стандартами», — запевнила іноземних колег доповідач. Однак будь-який процес не проходить без погрішностей. Так, Т.Варфоломеєва побажала вітчизняним органам адвокатського самоврядування, аби «припинилися ті чвари, якими адвокатура прославилась у Європі» й звернула увагу на проблему, яка сколихнула останнім часом вітчизняну адвокатуру — введення інституту стажування для осіб, які мають намір отримати адвокатське свідоцтво, й вартість такого стажування. «Усі ці питання має вирішувати адвокатська громада, у складі якої наразі близько 39 тис. представників професії», — переконана Т.Варфоломеєва.

З нею погодилась і О.Дмитрієва: «Так, є дуже багато питань, але є і механізми їх вирішення — органи адвокатського самоврядування. Закон наразі дозволяє нам зустрічатися, обговорювати й приймати саме такі рішення, які допомагатимуть адвокатам у здійсненні їх незалежної діяльності». Й додала: «Можливо, через деякий час ми побудуємо таку ж досконалу систему адвокатури, як у Німеччині».

До речі, в цій країні стажування для охочих стати адвокатом є ­безоплатним. Навпаки, особи, які проходять таке навчання, отримують від держави щомісячно €900. «Втім, за ці кошти можна лише виживати», — зауважила член правління Федеральної палати адвокатів Німеччини Веронка Хоррер.

Також іноземних колег зацікавило питання щодо того, яких етичних правил мають дотримуватися представники адвокатської професії в Україні. Адже в Німеччині цей аспект не відображений у жодному документі. «Питання етики — абстрактне, й жодним чином не пов’язане з законом. Тому самі себе питаємо: як ми ведемо справи, чи з чесним обличчям дивимось у дзеркало?» — поділився досвідом Е.Йостер.

«Якщо грошовитий клієнт пропонує адвокату підкупити суддю, справжній професіонал повинен мати мужність сказати клієнту «ні», — зауважив з цього приводу член виконавчої ради робочого комітету з управління юридичними компаніями спілки адвокатів Німеччини Крістоф Х.Ваагт. Він запевнив: у німецькому адвокатському середовищі діють єдині правила гри, яких дотримуються всі представники професії.

***

Час, як відомо, на вагу золота, а час адвокатів — тим паче. Тож після обміну досвідом й обговорення проб­лем, які турбують як українських, так і німецьких представників юридичного ремесла, і ті й інші пішли у справах. «У нас дуже багато роботи, тож давайте працювати», — такими словами завершив роботу заходу голова Німецько-українського союзу юристів Вольфрам Ребок.