Хулігани на тротуарі, конфіскація телефону, граната на подвір’ї — огляд ККС

Вчинення хуліганських дій на тротуарі, що прилягає до паркової зони, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та фізичним насильством стосовно потерпілих, підлягає кваліфікації за ст.296 КК.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, залишаючи без змін вирок у справі №706/1201/18, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі суд першої інстанції засудив трьох осіб за ч.2 ст.296 КК, які, перебуваючи в міському парку, нецензурно висловлювались у бік потерпілих та в подальшому нанесли їм у різні частини тіла удари руками, чим спричинили потерпілим легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник наголошував, що тротуар не є громадським місцем.

Своєю чергою, ККС зазначив, що тротуар, як місце вчинення кримінального правопорушення, розмежовує собою і прилягає як до паркової зони, так і до проїзної частини. Крім того, колегія суддів ККС відмічає, що тротуар — це частина вулично-дорожньої мережі, яка є вільною для необмеженого кола осіб і призначена для руху пішоходів, тобто є громадським місцем.

Відтак ККС констатував, що доводи касаційної скарги захисника про неправильну кваліфікацію дій обвинувачених за ч.2 ст.296 КК є безпідставними

Крім цієї справи, до огляду практики ККС за квітень 2026 року включені низка інших. Зокрема, у сфері кримінального права акцентовано, що:

звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 7 років, є правом, а не обов’язком суду. Для застосування ст.79 КК суд має встановити формально-юридичні (що містяться безпосередньо у ст.79 КК і стосуються певних ознак особи) та оціночні підстави (індивідуальні особливості конкретного кримінального провадження, характер дій винної особи, її спосіб життя тощо), виходячи з пріоритету інтересів дитини та її виховання в сімейному оточенні;

відсутність у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, та в матеріалах кримінального провадження даних про використання мобільного телефона під час або для вчинення кримінального правопорушення унеможливлює його спеціальну конфіскацію;

використання приведеної в бойову готовність ручної осколкової гранати на подвір’ї будинку в приватному секторі серед помешкань інших людей свідчить про спрямованість умислу на позбавлення життя потерпілого способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

в разі необхідності матеріали кримінального провадження щодо кількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, можуть бути об’єднані в одному провадженні, що є правом, а не обов’язком суду;

ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні скарги особи на відмову прокурора у внесенні відомостей до ЄРДР в порядку ст.214 КПК, підлягає апеляційному оскарженню;

час тримання особи під вартою на території іноземної держави на виконання доручення України про її екстрадицію зараховується до загального строку відбування покарання.

Закон і Бізнес