Чи допустимий арешт ділянки у спорі про встановлення сервітуту, сказала ОП КЦС

Якщо під час розгляду справи про встановлення земельного сервітуту існує ризик відчуження ділянки, накладення арешту на неї є співмірним і адекватним заходом забезпечення позову в межах наявного спору.

Такого висновку дійшла об’єднана палата Касаційного цивільного суду, залишаючи без змін в оскаржуваній частині попередні судові рішення у справі №369/14735/24, інформує «Закон і Бізнес».

У справі, що переглядалася, правовідносини стосувалися вирішення земельного спору між власниками сусідніх ділянок щодо встановлення земельного сервітуту. Позивачі подали заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на ділянку, щодо якої порушується питання про встановлення земельного сервітуту.

Суди попередніх інстанцій частково задовольнили заяву, щоб зупинити подальший можливий перепродаж ділянки.

Справа була передана на розгляд ОП КЦС для вирішення питання, чи є допустимим арешт земельної ділянки у спорі про встановлення сервітуту, враховуючи, що за законом (ст.101 ЗК) сервітут має зберігатися навіть у разі зміни власника.

ОП КЦС зауважила, що ці положення кодексу врегульовують випадки, коли перехід права власності на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, відбувся після набрання законної сили судовим рішенням про встановлення такого сервітуту. Натомість відчуження майна безпосередньо під час розгляду справи може призвести до відмови в задоволенні позову через неналежний суб’єктний склад, що суперечить завданням цивільного судочинства.

Тому констатувала, що вжиті в цій справі судом першої інстанції заходи забезпечення позову спрямовані на запобігання недобросовісній поведінці відповідача під час розгляду спору, недопущення з його боку дій, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити в майбутньому вирішення спору та виконання ймовірного рішення суду. Разом із тим відповідач не позбавлений права володіння та користування спірним майном.

ОП КЦС звернула увагу, що учасники справи не позбавлені можливості користуватися своїми правами, передбаченими стст.154 (зустрічне забезпечення), 156 (заміна заходів забезпечення позову), 158 (скасування заходів забезпечення), 159 (відшкодування збитків) ЦПК. Зокрема, ч.1 ст.159 ЦПК передбачено право осіб, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, на відшкодування заподіяних збитків за рахунок особи, за заявою якої такі заходи вживалися.

Закон і Бізнес